Американські вчені дослідили диких особин американських алігаторів з видозмінами хвоста, порівняли їх з алігаторами звичайної зовнішності та дійшли висновку, що ці тварини мають здатність відновлювати втрачені хвости. Процес відбувається схожим чином, як це властиво для деяких ящірок, але ще й подібно до загоювання ран у ссавців, пишуть науковці у журналі Scientific Reports.
Особливості регенерації
Ссавці мають дуже малу здатність до регенерації в дорослому віці. Це означає, що якщо ми зазнаємо серйозної травми, то вона буде повільно загоюватися із відновленням пошкоджених тканин. На її місці утвориться рубець, який матиме меншу функціональність та чутливість у порівнянні з нормальними тканинами. І, на жаль, відростити назад втрачену руку чи ногу нам теж не вдається. Проте, хоч ми не часто з таким стикаємося, не можна сказати, що регенерація кінцівок є дуже рідкісним явищем у тваринному світі загалом. На це здатні деякі риби, земноводні та рептилії. Останні відомі головно завдяки ящіркам, що можуть відновити хвіст після його відкидання у разі небезпеки, наприклад. Однак вчені з Університету штату Аризона повідомляють, що виявили таку здатність і в набагато більших рептилій - в американських алігаторів (Alligator mississippiensis).
Як це помітили?
Диких американських алігаторів не раз помічали з дивними хвостами, схожими на такі, що відновилися. Однак здатність до відрощування хвоста не була підтверджена документально. Тому науковці вирішили прояснити біологію цих плазунів. Вони дослідили трьох зловлених у природі особин із підозрілими хвостами та порівняли їхні кінцівки з однією нормальною особиною.
Що вони з’ясували?
Виявляється, що тварини справді змогли відростити до 23 сантиметрів нового хвоста. А це становить близько 18 відсотків загальної довжини тіла алігатора. При цьому вчені зазначають, що вони спостерігали ознаки як регенерації кінцівки, так і загоювання ран всередині однієї структури. Відновлення хряща, кровоносних судин, нервів та лусок хвоста були подібними до даних, отриманих при дослідженні регенерації в ящірок.
Але все ж таки нові хвости не є ідеальними копіями оригінальних. Приміром, у них відсутня скелетна мускулатура, яка натомість замінена волокнистою сполучною тканиною, що схожа на рубцеву. Замість типової кістки, розділеної на хребці, новий хвіст підтримувався несегментованою хрящовою трубкою. А луски розташовувалися щільніше, ніж зазвичай.
Відкриття є доволі незвичним для тварини такого великого розміру та призводить до нових запитань щодо еволюції регенерації кінцівок. Предки алігаторів, динозаврів та птахів відділилися орієнтовно 250 мільйонів років тому. При цьому, як бачимо, алігатори зберегли клітинні механізми для відновлення хвоста, а птахи - ні. Тож виникає питання, коли саме в еволюційному минулому здатність відновлення втратилася.