Австралійський айтівець Пол Конінгем за допомогою ChatGPT і AlphaFold розробив індивідуальну мРНК-вакцину проти раку для свого собаки Розі, якій ветеринари давали від одного до шести місяців життя. Одна пухлина, розміром із тенісний м’яч, зменшилася на 50–75 відсотків, але інша велика пухлина не відреагувала на лікування. Успіх терапії підтвердили науковці з декількох австралійських університетів, але статтю з описом лікування не публікували в науковому журналі. Історію лікування Розі розповіла газета The Australian.
Айтівець Пол Конінгем зі своїм собакою Розі. The Australian
Що таке мРНК-вакцина проти раку і чому її так складно створити?
мРНК-вакцини проти раку працюють за тим самим принципом, що й вакцини проти COVID-19. Загорнута в оболонку з жирів синтетична мРНК-молекула, потрапляє в клітину і діє як генетична інструкція — змушує клітину виробляти певний білок. Імунна система розпізнає цей білок як загрозу, запам’ятовує його і вчиться атакувати. Тільки мішень тут інша: якщо у випадку з ковідом клітини виробляли характерний білок вірусу, то для боротьби з раком мішенню стають мутовані білки, унікальні для конкретної пухлини.
Мутації в кожній пухлині випадкові, тому універсальної вакцини не існує — потрібен персональний підхід: секвенувати ДНК конкретної пухлини, знайти її унікальні мутації та визначити, які з мутованих білків найкраще спровокують імунну відповідь. Саме цей відбір — найскладніша частина процесу: простих правил, які б визначали, наскільки сильну імунну відповідь викличе той чи інший білок, не існує.
Пол Конінгем із собакою Розі, якій почали терапію раку за допомогою мРНК-вакцини. John Feder
З цими труднощами стикнувся Пол Конінгем, коли в його собаки Розі діагностували важкий для лікування рак — мастоцитому, яка походить з одного типу клітин імунної системи. Діагноз Розі спонукав його — співзасновника сіднейської компанії Core Intelligence Technologies, інженера з електрики за освітою з 17 роками досвіду в аналізі даних і машинному навчанні, але без жодного досвіду в біології — самостійно шукати ліки для свого улюбленця.
Як із ДНК пухлини вийшла вакцина?
Лікування Розі почалося з того, що Конінгем витратив десятки тисяч доларів на хімієтерапію та операції: вони сповільнили прогресування хвороби, але не зменшили пухлини. Після цього чоловік підійшов до проблеми як фахівець із даних. Він працював із ChatGPT для пошуку ідей лікування, а той запропонував імунотерапію і вказав на Університет Нового Південного Вельсу у Сіднеї. Конінгем заплатив три тисячі австралійських доларів, або близько 90 тисяч гривень, за секвенування ДНК здорових клітин і клітин пухлини Розі — щоб порівняти їх і знайти мутації, специфічні для раку. Хоча інтерпретація геномних даних — завдання для підготовленого фахівця, Конінгем переконав науковців, що впорається сам за допомогою штучного інтелекту.
Пол Конінгем за розробкою вакцини для його собаки. The Australian
Для моделювання мутованих білків пухлини та визначення потенційної мішені для ліків Конінгем використав штучний інтелект AlphaFold — розробку Google DeepMind для прогнозування структури білків, за створення якої присудили Нобелівську премію з хімії у 2024 році. Спершу Конінгем знайшов фармацевтичний імунотерапевтичний препарат, який міг підійти для лікування, але виробник відмовився поставити його для собаки. Тоді науковці, що співпрацювали з Конінгемом, запропонували новий підхід: результат місяців аналізу ДНК собаки перетворили на пів сторінки формул, на основі яких науковці створили мРНК-вакцину, що відповідала мутаціям саме Розі. Фахівці з Університету Нового Південного Вельсу синтезували вакцину менш ніж за два місяці.
Але навіть з готовою вакциною Конінгем не міг почати лікування Розі, адже в Австралії для експериментального лікування тварин потрібен етичний дозвіл. Конінгем три місяці витратив на 100-сторінковий документ для його отримання, працюючи по дві години щовечора. Американська організація допомоги собакам із раком, яка зацікавилася цією історією, з’єднала Конінгема з ветеринарною імунотерапевткою з Університету Квінсленда в Гаттоні, яка вже мала етичний дозвіл на такий тип лікування. Конінгем проїхав із Розі десять годин із Сіднея до Гаттона, щоб першу ін’єкцію собака отримав у грудні 2025 року, бустерну — в лютому 2026-го, ще одну мали ввести на третьому тижні березня. За шість тижнів одна з пухлин значно зменшилася. Розі, якій раніше бракувало енергії навіть на звичайну прогулянку, перестрибнула паркан за кроликом.
Що це змінює в лікуванні раку у тварин і що ні?
Зменшення пухлини підтвердила ветеринарка, яка обстежувала Розі, а також зафіксували у фотографіях з листопада 2025-го по березень 2026-го. Але чи саме вакцина її зменшила, чи це було наслідком попередніх раундів лікування — невідомо: жодне джерело не згадує аналізів імунної відповіді, які б це підтвердили. Є ризик, що пухлина адаптується до імунної атаки завдяки генетичній пластичності — і хвороба повернеться. Сам Конінгем визнає, що не має ілюзій щодо повного одужання собаки.
Зменшення пухлин на нозі Розі, зліва направо: листопад 2025 до початку лікування, грудень 2025 за тиждень після першої дози вакцини, січень 2026 за сім тижнів після початку лікування, березень 2026. Paul Conyngham
На додачу до цього, одна велика пухлина зовсім не відреагувала на лікування. Конінгем уже працює над другою версією вакцини — прицільно під цю резистентну пухлину; секвенування її ДНК в Університеті Нового Південного Вельсу розпочали в березні.
Водночас історія показує, наскільки впав поріг входу в персоналізовану медицину. Секвенування ДНК пухлини коштує три тисячі доларів, AlphaFold безкоштовний, ChatGPT — 20 доларів на місяць. Десять років тому цей шлях потребував великої дослідницької команди й мільйонів. Зараз його пройшов інженер без біомедичної освіти за кілька місяців — щоправда, без добровільної участі науковців проєкт був би значно дорожчим: за оцінками, виробництво однієї мРНК-вакцини у комерційних умовах коштує щонайменше 100 тисяч доларів.
Які успіхи у використанні мРНК-вакцин від раку
🧠 Вже у 2024 році мРНК-вакцина націлила імунну систему на пухлини мозку в перших чотирьох пацієнтів — і зробила це всього за декілька годин.
🧬 Щоб зробити лікування раку за допомогою мРНК-вакцин ще ефективнішим, науковці запропонували націлювати її на лімфовузли.
🏅 А за внесок у розробку самої технології мРНК-вакцин у 2023 році Каталін Каріко та Дрю Вайсману присудили Нобелівську премію з фізіології чи медицини.
