Археологи дослідили рештки чоловіка, які приписували Белі Ростиславовичу — угорському князю з династії Рюриковичів і сину галицького князя Ростислава. Як виявилося, перед своєю смертю в XIII столітті він отримав 26 тілесних ушкоджень, нанесених щонайменше трьома людьми. Це вперше науковці реконструювали смерть європейського середньовічного монарха, особу якого підтвердили за зразками давньої ДНК. Дослідження опублікували в журналі Forensic Science International: Genetics.
Що дізналися про смерть князя Бели Ростиславовича?
Науковці досліджували рештки чоловіка, які виявили ще у 1915 році в монастирі XIII століття на острові Мергіт у Будапешті. Щоб підтвердити особу загиблого, дослідники аналізували затверділий зубний наліт і кількість ізотопів у кістках чоловіка та дізналися, що його раціон був типовим для знаті того часу й містив значну кількість тваринного білка та злаків. З поправкою на цю велику кількість білка в раціоні, науковці використали ізотопний склад решток для визначення дати смерті чоловіка — середини XIII століття. Нарешті, вціліла ДНК чоловіка вказала на спорідненість із Белою IV, дідом Бели Ростиславовича та королем Угорщини, і династією Рюриковичів, з якої походив сам князь Ростислав.
Дослідивши сліди поранень на черепі та кістках тулуба Бели Ростиславовича, науковці з’ясували, що їх нанесли двома типами зброї: шаблею та довгим «півтораручним» мечем. Один із нападників завдавав ударів спереду, тоді як ще двоє — з боків. На передпліччях чоловіка виявили рани від самозахисту, а глибина отриманих ран вказала на те, що він не мав на собі обладунків. Це свідчить про скоординованість атаки та її попередню спланованість. Разом із тим дослідники виявили сліди надмірної жорстокості, яка свідчить про сильний міжособистісний конфлікт, що передував смерті Бели Ростиславовича. Його убили у 1272 році через те, що Бела Ростиславович був найближчим родичем короля та потенційним конкурентом за престол, який на той час належав Ласло IV, іншому онуку Бели IV.
Що дізнавалися про смерть інших видатних людей
🤴 Причиною смерті французького короля Людовика XIV, відомого також як Король-Сонце, назвали грибкову інфекцію, яка розвинулася в його ослабленому діабетом організмі.
🫀 А от у забальзамованому серці французького філософа Вольтера знайшли сліди білків, притаманних раку сечового міхура, що й призвів до смерті чоловіка.
🛁 У ванній французького імператора Наполеона на острові Святої Єлени знайшли сліди миш’яку та морських солей, за допомогою яких він лікувався від шкірної хвороби перед смертю.
🧬 За давньою ДНК зі щелепи археологи також ідентифікували британського капітана Джеймса Фіцджеймса, якого з’їла його власна команда під час плавання крізь Арктику.