На південному сході Африки археологи знайшли залишки найдавнішого погребального вогнища, датовані 9500 роками тому. На ньому місцеві мисливці-збирачі спалили невисоку жінку, після чого неодноразово відвідували місце поховання. Це найдавніший в історії доказ навмисної кремації решток, пов’язаної з поховальними практиками того часу. Дослідження опублікували в журналі Science Advances.

Сліди від вогнища на стегновій (угорі) та плечовій (внизу) кістках жінки з Африки. Jessica C. Thompson

Що дізналися про проведення кремації тогочасними мешканцями Африки?

Археологи проводили дослідження в Малаві, де мешкали мисливці-збирачі, для яких кремація була нехарактерним способом поховання. Там дослідники виявили численні сліди вогнищ і декілька поховань, однак рештки лише однієї людини мали сліди обгорання та знаходилися безпосередньо всередині вогнища. Скелет цієї людини був неповним, адже йому бракувало кісток черепа та зубів. Оскільки їх не знайшли поблизу вогнища, науковці припустили, що череп цієї людини видалили до чи незадовго після кремації, імовірно, у межах ритуалу, пов’язаного з ушануванням предків і пам’яттю про них.

Схематичний перебіг кремації жінки: вогнище розташували на природному підвищенні (A), для цього приготували близько 30 кілограмів дров (B), до кремації з кісток частково зняли плоть, на що вказують сліди порізів (C-D), вогнище підтримували протягом декількох годин (E-F), разом із тілом у вогнище поклали кам'яні відщепи (G-H), для вогнища використовували здебільшого мертву деревину (I), череп жінки видалили до чи одразу після кремації (J), а на місці поховання ще неодноразово розводили вогнища (K). B. Patrick Fahey / Institute of Human Origins, Arizona State University

Дослідники з’ясували, що похована жінка померла у дорослому віці — від 18 до 60 років, і мала зріст до 155 сантиметрів. На деяких із її кісток знайшли сліди порізів, що можуть свідчити про відрізання кінцівок або зняття плоті з кісток, але поза цим тіло спалили незадовго після смерті жінки. Для цього давнім мешканцям Малаві знадобилося би щонайменше 30 кілограмів дров і сухої трави, які використовували для зведення початкового вогнища та підтримання горіння протягом тривалого часу. Разом з іншими знахідками на території це свідчить про те, що місце кремації жінки було місцем проведення ритуальних практик, достатньо важливим для тогочасних мисливців-збирачів, щоб вони до нього поверталися протягом декількох століть.

Як люди давнини користувалися вогнем

🔥 Найдавніші сліди добування вогню родичами людини датують 400 тисячами років тому. Їх знайшли на стоянці неандертальців у сучасній Англії.

💀 Вже понад 10 тисяч років тому мешканці Південно-Східної Азії використовували дим від вогнищ для повільної муміфікації своїх померлих.

😱 Трипільці разом із будинками спалювали своїх померлих, а іноді — й мігрантів з інших культур. Але на Черкащині знайшли спалену оселю трипільців, мешканці якої могли стати жертвами вбивства.