Раптову смерть Симонетти Веспуччі, яка стала моделлю для «Народження Венери» Сандро Боттічеллі, пояснили крововиливом у пухлину гіпофіза. Спершу причиною смерті вважали туберкульоз, а потім ця ж команда науковців припустила, що пухлина була причиною нездужання дівчини, адже це збігалося з симптомами перед її смертю, зокрема головним болем і втратою свідомості. Але нові результати вказують на те, що причиною передчасної смерті у віці 23 років був не просто хронічний розвиток пухлини, а різке погіршення стану Симонетти Веспуччі. Дослідження опублікували в журналі Endocrinology, Diabetes & Metabolism.
Як діагноз реконструювали за 550 років після смерті пацієнтки?
Ще у 2019 році науковці припустили, що Симонетта Веспуччі мала пролактин-соматотропну аденому гіпофіза — пухлину, що одночасно виробляє пролактин і гормон росту. На користь цього діагнозу свідчили її безпліддя та картини Боттічеллі, на яких модель мала типові симптоми аденоми гіпофіза. Серед них сама «Народження Венери», на якій у моделі косоокість, яку пов’язали зі стисненням черепно-мозкових нервів великою аденомою, і «Алегоричний портрет жінки», на якій із грудей моделі витікає струмінь молока, що є ознакою пов’язаного з виробленням пролактину патологічного стану, галактореї. Окремо алгоритм розпізнавання облич показав, що риси Симонетти на п'яти послідовних портретах Боттічеллі змінювалися так, як це притаманно для секреторних аденом гіпофіза.
У новій роботі ті самі автори зосередилися вже на причині смерті. У збереженому листуванні Пʼєро Веспуччі з Лоренцо Медічі описано останні дні моделі: рясні носові кровотечі, виділення прозорої рідини з носа, сильний головний біль, сплутаність свідомості, галюцинації, страх світла, блювота і висока температура. Лоренцо терміново відрядив до неї свого особистого лікаря Маестро Стефано, який припустив сухоти та призначив відповідне лікування — без жодного ефекту. Усі ці симптоми, на думку авторів, відображають клінічну картину апоплексії пухлини гіпофіза — крововиливу з пухлини в саму залозу, наприклад, через те, що її ріст випереджає утворення нових судин.
Можливими тригерами цього крововиливу автори називають дві події. Перша — те, що молода аристократка часто бувала на балах, де танцювали alte danze з різкими стрибками, і саме під час одного з них вона мала рясну носову кровотечу та раптово знепритомніла. Друга — імовірний насильницький епізод за участю Альфонсо II Арагонського, герцога Калабрійського, який натяками згадував богослов Лоренцо Сарді у поемі «De Anima Peregrina». Утім науковці не досліджували рештки Симонетти, тож їхній результат є лише найбільш імовірною гіпотезою.
Як мистецтво допомагає науці
🌊 Раніше аналіз відомої фрески «Потоп» Мікеланджело Буонарроті показав, що художник зобразив на ній жінку з раком молочних залоз, імовірно, як символ неминучості смерті.
🤖 Алгоритм штучного інтелекту спростував уявлення про те, що фламандський художник епохи раннього Відродження Яна ван Ейка не знався на перспективі.
👨🎨 Також штучний інтелект розгледів внесок іншого художника в картині «Мадонна з трояндою» Рафаеля — імовірно, обличчя святого Йосипа намалювала інша людина.
🖼 А під картиною «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі за допомогою високочутливої мультиспектральної камери відшукали вугільний ескіз.