Раптову смерть Симонетти Веспуччі, яка стала моделлю для «Народження Венери» Сандро Боттічеллі, пояснили крововиливом у пухлину гіпофіза. Спершу причиною смерті вважали туберкульоз, а потім ця ж команда науковців припустила, що пухлина була причиною нездужання дівчини, адже це збігалося з симптомами перед її смертю, зокрема головним болем і втратою свідомості. Але нові результати вказують на те, що причиною передчасної смерті у віці 23 років був не просто хронічний розвиток пухлини, а різке погіршення стану Симонетти Веспуччі. Дослідження опублікували в журналі Endocrinology, Diabetes & Metabolism.
«Народження Венери» Сандро Боттічеллі, 1485 рік / Google Art Project
Як діагноз реконструювали за 550 років після смерті пацієнтки?
Ще у 2019 році науковці припустили, що Симонетта Веспуччі мала пролактин-соматотропну аденому гіпофіза — пухлину, що одночасно виробляє пролактин і гормон росту. На користь цього діагнозу свідчили її безпліддя та картини Боттічеллі, на яких модель мала типові симптоми аденоми гіпофіза. Серед них сама «Народження Венери», на якій у моделі косоокість, яку пов’язали зі стисненням черепно-мозкових нервів великою аденомою, і «Алегоричний портрет жінки», на якій із грудей моделі витікає струмінь молока, що є ознакою пов’язаного з виробленням пролактину патологічного стану, галактореї. Окремо алгоритм розпізнавання облич показав, що риси Симонетти на п'яти послідовних портретах Боттічеллі змінювалися так, як це притаманно для секреторних аденом гіпофіза.
«Алегоричний портрет жінки», Сандро Боттічеллі, 1476 рік. Симонетта Веспуччі, яка була моделлю для цієї картини, має ознаки галактореї.
У новій роботі ті самі автори зосередилися вже на причині смерті. У збереженому листуванні Пʼєро Веспуччі з Лоренцо Медічі описано останні дні моделі: рясні носові кровотечі, виділення прозорої рідини з носа, сильний головний біль, сплутаність свідомості, галюцинації, страх світла, блювота і висока температура. Лоренцо терміново відрядив до неї свого особистого лікаря Маестро Стефано, який припустив сухоти та призначив відповідне лікування — без жодного ефекту. Усі ці симптоми, на думку авторів, відображають клінічну картину апоплексії пухлини гіпофіза — крововиливу з пухлини в саму залозу, наприклад, через те, що її ріст випереджає утворення нових судин.
Можливими тригерами цього крововиливу автори називають дві події. Перша — те, що молода аристократка часто бувала на балах, де танцювали alte danze з різкими стрибками, і саме під час одного з них вона мала рясну носову кровотечу та раптово знепритомніла. Друга — імовірний насильницький епізод за участю Альфонсо II Арагонського, герцога Калабрійського, який натяками згадував богослов Лоренцо Сарді у поемі «De Anima Peregrina». Утім науковці не досліджували рештки Симонетти, тож їхній результат є лише найбільш імовірною гіпотезою.
Як мистецтво допомагає науці
🌊 Раніше аналіз відомої фрески «Потоп» Мікеланджело Буонарроті показав, що художник зобразив на ній жінку з раком молочних залоз, імовірно, як символ неминучості смерті.
🤖 Алгоритм штучного інтелекту спростував уявлення про те, що фламандський художник епохи раннього Відродження Яна ван Ейка не знався на перспективі.
👨🎨 Також штучний інтелект розгледів внесок іншого художника в картині «Мадонна з трояндою» Рафаеля — імовірно, обличчя святого Йосипа намалювала інша людина.
🖼 А під картиною «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі за допомогою високочутливої мультиспектральної камери відшукали вугільний ескіз.
