У Китаї палеонтологи знайшли сім скам’янілих ембріонів предка сучасних комах, павуків, ракоподібних і червів. Решткам понад пів мільярда років, а ембріони мали просту мішкоподібну будову без рота й ануса, що може свідчити про те, що вони загинули на тій стадії розвитку, коли ще харчувалися жовтком яйцеклітини. Ембріони приписали двом новим видам, а їх вивчення дозволить зрозуміти ранню еволюцію членистоногих і червів. Дослідження опублікували в журналі Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology.
Якими виявилися ембріони?
Виявлені ембріони віднесли до двох нових видів — Saccus xixiangensis і Saccus necopinus. Вони збережені набагато краще, ніж інші ембріони того періоду, завдяки заміні їхніх м’яких тканин на фосфати. Розмір ембріонів варіювався від 730 мікронів до одного міліметра, а самі вони були оточені тонкою гладкою оболонкою. Ембріони були двобічносиметричними та мали зачатки кутикули, що свідчить про їхню пізню стадію розвитку перед вилупленням і належність до надтипу линяючі (Ecdysozoa), який об’єднує червів, тихоходів і членистоногих, таких як комахи, павуки та ракоподібні.
Мішкоподібне тіло ембріонів подібне до іншого представника ранніх линяючих, Saccorhytus coronarius, який і у дорослому віці не мав анального отвору. Науковці припускають, що ембріони могли розвиватися або непрямим шляхом через личинку, що харчувалася жовтком, або прямим, коли народжувалася вже схожа на дорослу особина. У разі прямого розвитку дорослі представники роду Saccus теж мали мішкоподібне тіло, яке, імовірно, було базовим для усіх линяючих, а червоподібна форма виникла пізніше. Це може свідчити про те, що складна будова тіла, яка притаманна кільчастим червам і членистоногим, виникла набагато пізніше, а ранні форми були доволі примітивними за будовою.
Що відомо про предків сучасних тварин
🕷 Також у Китаї вдалося знайти личинку предка сучасних членистоногих зі збереженим мозком, який зберіг як ознаки кільчастих червів, від яких вони походять, так і комах, павуків і ракоподібних.
🪱 А томографія скам’янілостей із Франції допомогла палеонтологам реконструювати будову гігантської багатоніжки Кам’яновугільного періоду, яка мала майже три метри завдовжки.
💨 Вивчення викопних ракоскорпіонів віком 340 мільйонів років показало, що ці тварини були здатними дихати атмосферним повітрям, чого не можуть робити їхні сучасні родичі.