Обговорення в групі допомогло розпізнати фейки краще за роздуми наодинці

Короткі обговорення у малих групах допомогли людям краще розпізнавати фейкові новини, ніж додатковий час на індивідуальні роздуми. Такого висновку дійшли науковці після експерименту, у якому учасники оцінювали достовірність новин до та після обговорення у малих групах. Отримані результати підтримують теорію, згідно з якою людське мислення могло еволюціонувати насамперед для обміну аргументами та оцінювання думок інших людей. Дослідження опублікували в журналі PLOS One.

Як перевірили вплив дискусій на розпізнавання фейків?

1234 учасникам дослідження пропонували чотири короткі новинні матеріали на суспільно-політичні теми, серед яких були правдиві та фейкові повідомлення. Спершу люди самостійно оцінювали достовірність кожної новини. Після цього частина учасників отримувала додатковий час для індивідуального аналізу, тоді як інші коротко обговорювали ті самі матеріали в малих групах. Згодом усіх учасників повторно просили оцінити правдивість новин.

Найбільш помітні зміни в розпізнаванні неправдивої інформації спостерігалися після групових дискусій, тоді як додаткові індивідуальні роздуми майже не змінювали результати. Зміни стосувалися насамперед фейкових новин: після обговорення люди починали сумніватися у твердженнях, які спочатку вважали достовірними. Науковці припускають, що навіть один сильний аргумент від співрозмовника може змусити людину критично оцінити новину і помітити її слабкі місця. Позитивний ефект зберігався навіть після завершення обговорення: після однієї групової роботи учасники краще розпізнавали фейки вже самостійно. Це свідчить про те, що групові дискусії можуть не просто підказувати правильну відповідь, а й змінювати сам підхід до обробки інформації.

Крім того, дослідники перевірили, чи не пояснюється цей ефект звичайним конформізмом чи соціальним тиском. Однак ані страх осуду, ані рівень знайомства між учасниками, ані задоволення від спілкування не мали помітного впливу на точність оцінювання новин. Натомість вирішальним чинником виявилася саме якість аргументів, які люди чули під час обговорення. Науковці вважають, що отримані результати підтримують «теорію аргументативного мислення» (від англ. argumentative theory of reasoning), згідно з якою здатність міркувати могла сформуватися еволюційно не лише для індивідуального пошуку правильних відповідей, а насамперед для переконання співрозмовників, оцінювання чужих аргументів та колективного ухвалення рішень. На думку авторів, саме тому структуровані дискусії та розвиток навичок аргументації можуть бути ефективним способом боротьби з дезінформацією у школах, університетах та соціальних мережах.

Що дослідники вже дізнавалися про фейки

🩻 Половина лікарів-радіологів не відрізнила згенеровані штучним інтелектом рентгенівські знімки від справжніх, але і сам штучний інтелект впорався не краще.

🤳 Понад 80 відсотків відео у TikTok, які стосувалися лікування раку, виявилися неправдивою чи й відверто шкідливою інформацією.

🤔 Зменшити поширення фейків допомогла й коротка павза, протягом якої науковці закликали людей подумати перед репостом.

📖 Детальніше про те, чому ми віримо фейкам та як їм можна протидіяти, ми розповідали в матеріалі «Теорія брехні».