Менопавзальну гормональну терапію естрогеном пов’язали з меншою кількістю ознак хвороби Альцгеймера

Жінки, які приймали менопавзальну гормональну терапію лише з естрогеном, мали менше характерних для хвороби Альцгеймера патологічних змін, ніж ті, хто такої терапії не отримував. Крім того, серед користувачок гормональної терапії рідше діагностували деменцію та виражене погіршення когнітивних функцій. На це вказав аналіз даних понад 20 тисяч жінок. Водночас автори наголошують, що дослідження було спостережним, тому воно ще не доводить, що саме приймання естрогену захистило мозок від хвороби Альцгеймера. Статтю опублікували в журналі Neurology.

Чому вчені запідозрили зв'язок між менопавзою та хворобою Альцгеймера?

Близько двох третин людей із хворобою Альцгеймера — жінки. Одним із можливих пояснень цього вважають зниження рівня естрогенів під час менопавзи. Ці гормони беруть участь у важливих для роботи мозку процесах, зокрема впливають на формування нейронних зв’язків, регулюють процеси запалення та стан гематоенцефалічного бар’єру і дослідження уже показували, що рання менопавза підвищує ризик деменції, а видалення яєчників спричиняє появу характерних змін у білій речовині мозку. Тому науковці давно припускають, що гормональна терапія може впливати на ризик когнітивних порушень.

Однак попередні дослідження давали суперечливі результати. Одні вказували на можливу її користь, інші — на відсутність ефекту або навіть підвищення ризику деменції. Така неоднозначність може виникати через те, що на результат впливає вік початку терапії, її тривалість та препарати: наприклад, терапія лише естрогенами та поєднання естрогену з прогестогеном можуть давати різні наслідки. Тому у новому дослідженні вчені зі Стенфордського університету та Університету Джонса Гопкінса вирішили зосередитися на вивченні зв’язку між хворобою Альцгеймера та застосуванням терапії лише естрогеном.

Як вивчали вплив менопавзальної терапії на розвиток хвороби Альцгеймера?

Для того, щоб вивчити можливий впив системної терапії естрогеном на розвиток хвороби Альцгеймера дослідники використали дані двох великих американських баз: National Alzheimer’s Coordinating Center (NACC) та Alzheimer’s Disease Neuroimaging Initiative (ADNI). До аналізу увійшли дані жінок віком від 50 років, які використовували системну терапію лише естрогеном або не використовували ніякої менопавзальної терапії - загалом 19 402 жінок із бази NACC та 2 058 учасниць із бази ADNI. Майже три тисячі жінок з бази NACC на момент проведення аналізу уже померли і для них були також доступні результати розтинів мозку.

Виявилося, що жінки з вибірки ADNI, які використовували гормональну терапію, мали менше ознак накопичення амілоїдних білків у мозку за результатами аналізів крові та спинномозкової рідини. А учасниці з вибірки NACC, які застосовували терапію естрогеном мали на 39 відсотків нижчі шанси отримати клінічний діагноз деменції і них рідше спостерігали виражені когнітивні та функціональні порушення. Однак, у меншій вибірці ADNI таких зв’язків не знайшли, але у ній використання гормональної терапії пов’язали з кращими результатами тестів на вербальну пам’ять, тоді як у вибірці NACC такого зв’язку не виявили.

Аналіз розтинів показав, що навіть після врахування віку, освіти, раси, артеріальної гіпертензії та наявності генетичних ризиків, жінки, які отримували естроген, мали на 35 відсотків нижчі шанси мати пов'язані з хворобою Альцгеймера зміни у мозку. Водночас значущого зв’язку естрогенової терапії з атрофією гіпокампа – частини мозку, що відповідає за формування пам’яті та деякими іншими нейродегенеративними змінами дослідники не виявили.

Додатковий аналіз невеликих підгруп показав, що зв’язок між прийманням естрогену та меншою вираженістю ознак хвороби Альцгеймера на розтинах спостерігався лише у жінок, що не мали гену APOE ε4, пов’язаного з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера. Також він був виразнішим для тих, хто використовував кон’юговані естрогени, а для тих, хто вживав естрадіол, результат не досяг статистичної значущості. Проте автори наголошують, що вибірки у підгрупах були невеликими, тому такі висновки потребують додаткової перевірки.

Чи може терапія естрогенами захистити від хвороби Альцгеймера?

Наразі дослідження показує лише статистичний зв’язок між використанням естрогенової терапії та меншою кількістю ознак хвороби Альцгеймера і не дає підстав вважати, що естрогенову терапію можна використовувати для її профілактики. Також автори не мали повної інформації про тривалість лікування та час його початку, а жінки, які отримували терапію, могли відрізнятися від решти за станом здоров’я, доступом до медичної допомоги чи іншими чинниками.

Зрештою, терапію лише естрогеном зазвичай призначають пацієнткам після видалення матки, тому отримані результати не можна автоматично поширювати на решту жінок. А щоб перевірити, чи справді гормональна терапія впливає на накопичення патологічних білків і ризик деменції, потрібні дослідження, у яких за учасниками спостерігатимуть упродовж тривалого часу від початку терапії.

Як знижують ризики деменції та лікують хворобу Альцгеймера

👵📉 Дослідження на старших людях показало, що в одному й тому ж віці люди, що народилися пізніше, мають менший ризик деменції.

❤️🥗 Зниження рівня холестерину за допомогою дієти та ліків у людей середнього віку зменшило ризик деменції та хвороби Альцгеймера в них у старшому віці. Із цим може бути пов’язане й те, що в людей, які приймають ліки від ожиріння, ризик деменції та хвороби Альцгеймера нижчий.

💊♀️ Ліки від хвороби Альцгеймера на основі антитіл до бета-амілоїду, які стали другими схваленими до використання у США, виявилися на третину менш ефективними для жінок.

🔬❓ Водночас частина науковців сумнівається, що ліки від хвороби Альцгеймера на основі антитіл проти бета-амілоїду взагалі можуть бути ефективними. Звідки такі сумніви, ми розповідали в матеріалі «Шукаючи правду про хворобу Альцгеймера».