Мешканці поселення бронзової доби поблизу швейцарського міста Біль виготовили наконечник стріли з уламка метеорита, з'ясували швейцарські геологи. Порівнюючи його мінеральний склад зі складом метеоритів, які знаходили в Європі, вчені визначили, що шматок метеоритного заліза, найімовірніше, потрапив у Швейцарію з Естонії через торговців. Своє дослідження науковці опублікували у Journal of Archaeological Science.
Яку стрілу зробили з метеорита?
До того, як люди навчилися видобувати залізо з руди, його можна було знайти у метеоритах. Археологи знаходили велику кількість виробів з метеоритного заліза на Ближньому Сході, Єгипті та Азії, однак на теренах Центральної і Західної Європи таких знахідок небагато. Знайти такий артефакт у Швейцарії вдалося геологам з Бернського університету у колекції місцевого музею природознавства. Метеоритного походження виявився наконечник стріли вагою 2,9 грама. У довжину наконечник складає майже 40 міліметрів, у ширину — 25, а у товщину — 2,6 міліметра.
На його природу вказав характерний склад нікелю, германію та кобальту, а також наявність алюмінію-26 — радіоактивного ізотопу алюмінію, який утворюється в результаті взаємодії з космічними променями.
Який метеорит перетворили на стрілу?
У пошуках виробів з метеоритного заліза, вчені вивчали знахідки з місця поселення біля Більського озера, яке датується 900–800 роками до нашої ери. Воно знаходиться всього за 4-8 кілометрів від великого поля Тваннберг, де раніше виявили понад дві тисячі залізних метеоритів загальною вагою у 150 кілограмів. Тому, вважали геологи, мешканці поселення могли активно використовувати ці метеорити у створенні своїх виробів. Однак, виявлений наконечник був єдиним артефактом з поселення метеоритного походження.
Аналізуючи склад наконечника, вчені визначили, що він значно відрізняється від метеоритів з поля Тваннберг, однак схожий на залізні метеорити групи IAB. Тому геологи вирішили порівняти склад наконечника зі складом відомих великих метеоритів типу IAB, які знаходили на теренах Європи.
Найближчим за складом виявився метеорит Каалі, знайдений в Естонії. Він впав на Землю у 1 500 році до нашої ери, лишив 120-метровий кратер та безліч дрібних уламків. Відстань від кратера Каалі до місця поселення, де знайшли зроблений з метеорита наконечник, складає близько 1 600 кілометрів. Імовірно, у Швейцарію фрагмент Каалі потрапив торговими шляхами, тому геологи вважають, що вироби з цього метеорита вдасться знайти і в інших археологічних колекціях з Європи часів бронзової доби.
Раніше ми розповідали про французьку виноробню, виноградники якої, як виявилося, ростуть у 200-метровому кратері, що утворився від падіння залізо-нікелевого метеорита.