Мінерали з Волинського кварцового родовища на території Житомирщини зберегли тривимірну структуру мікроорганізмів, які населяли планету ще 1,5 мільярда років тому. Вивчення цих рідкісних скам'янілостей дозволить уточнити зародження й розвиток життя на Землі, про що пишуть німецькі, українські та люксембурзькі науковці у журналі Biogeosciences.
Фотографія волокнистих утворів на зразках мінералів з Житомирщини. Gerhard Franz et al. / Biogeosciences, 2023
Як збереглися мікроби?
Науковці Берлінського університету, Національної академії наук України та Люксембурзького природничого музею з колегами виявили мікроорганізми у порожнинах гранітних пегматитів з Волинського родовища кварцу на території Житомирщині. Мікроби жили у так званий нудний мільярд — період в історії Землі приблизно 1,8-0,8 мільярда років тому, який характеризується тектонічною та кліматичною стабільністю і розвитком еукаріотичних організмів. Тоді істоти не мали скелету й після загибелі швидко розкладалися, тож їхні скам'янілості вкрай рідкісні та зазвичай представлені лише відбитками з погано збереженою формою або залишками вуглецю у формі, що його схильні накопичувати живі організми. Однак у мінералах із Житомирщини виявили тривимірні рештки. Це є наслідком рідкісного процесу омивання мікробів багатими фтором гідротермальними водами, завдяки чому їхня зовнішня оболонка покрилася силікатом алюмінію, увічнивши їхню форму.
Яких мікробів знайшли?
Вчені детально роздивилися скам'янілості за допомогою сканувального електронного мікроскопа. Більшість мікроорганізмів виявилися ниткоподібними, з діаметром від 10 до 200 мікрометрів. Деякі з виростами довжиною до міліметра та сегментацією, яких вчені визначили такими, що вели сидячий спосіб життя. Зрідка в мінералах зустрічалися порожнисті та сферичні мікроби.
В деяких із ниткоподібних скам'янілостей інфрачервона спектроскопія виявила хітозан, а мікроскопія вказала на нанорозмірні включення вісмуту та телуру. Обидва спостереження вказали, що вчені мають справу з ранніми грибоподібними організмами. Але вчені лише почали вивчати ці стародавні мікроби, сподіваючися, що наступні дослідження допоможуть більше дізнатися про ранні форми життя на Землі.