Запуск станції «Зонд Айнштайна» призначили на січень. Вона вивчатиме рентгенівське світіння неба

Європейська космічна агенція та Китайська академія наук вирішили у січні 2024 року запустити космічну станцію «Зонд Айнштайна», яка вивчатиме джерела рентгенівського випромінювання. Два телескопи на борту станції зможуть фіксувати світло від нейтронних зір та подій руйнування світил чорними дірами, що допоможе астрономам їх вивчати. Про майбутній запуск місії розповіла Європейська космічна агенція.

Художнє зображення станції. Chinese Academy of Sciences

Художнє зображення станції. Chinese Academy of Sciences

Як відбудеться запуск?

Станція «Зонд Айнштайна» є спільним проєктом Китайської академії наук, Європейської космічної агенції та Інституту позаземної фізики імені Макса Планка, основною ідеєю якого є огляд неба у рентгенівському діапазоні. За задумом, станція працюватиме на круговій низькій навколоземній орбіті на відстані 600 кілометрів від Землі, куди її доставить китайська ракета-носій «Великий похід». Поки точної дати запуску «Зонда Айнштайна» агенції не оголосили, відомо, що він відбудеться з китайського космодрому у Січані. На своїй науковій орбіті 1 450-кілограмова станція пропрацює три роки, але космічні агенції розглядають можливість подовжити її місію ще на два роки.

Які плани у місії?

Наукова орбіта станції, а також її оптика, дозволяють охоплювати за один знімок 10 відсотків всієї небесної сфери. Завдяки цьому «Зонд Айнштайна» зможе побачити майже всю небесну сферу за три оберти навколо Землі, які займуть близько 96 хвилин.

Один з телескопів на борту станції — ширококутний рентгенівський телескоп WXT — реєструватиме будь-яке випромінювання у рентгенівському світлі. А потім джерело цього випромінювання буде детальніше досліджувати високочутливий рентгенівський телескоп FXT.

Астрономи сподіваються, що спостереження станції допоможе зрозуміти, наскільки поширеними є чорні діри, як вони поглинають речовину зір, а також наскільки потужним може бути випромінювання від газопилових дисків навколо них. Також «Зонд Айнштайна» допоможе відтворити процеси колапсу масивних зір і виявити події, які генерують гравітаційні хвилі — збурення гравітаційного поля у космосі, що сьогодні реєструють наземні обсерваторії.

  • У лютому минулого року свою роботу розпочав також новий рентгенівський телескоп IXPE, що належить NASA. Він вивчає поляризоване рентгенівське випромінювання, яке допомагає астрономам вивчати особливості випромінювання екстремальних нейтронних зір, як-от магнетарів та пульсарів, а також туманності, які утворилися після колапсу масивних світил.