Нейрони ситості виявилися винними в бажанні з'їсти десерт після їди

За відчуття насичення після їди та потяг до солодкого виявилися відповідальними однакові нейрони в ділянці мозку, яка регулює апетит. Коли у мишей ці нейрони пригнітили, вони відчували менший потяг до солодкого та з’їдали його менше. Відкриття таких нейронів свідчить про те, що в бажання з’їсти десерт після їди може бути нейрологічне підґрунтя. Воно також може знайти застосування в лікуванні ожиріння. Дослідження опублікували в журналі Science.

За відчуття ситості та бажання солодкого виявилися відповідальними однакові нейрони. GIPHY

Як працюють пов’язані з потягом до солодкого нейрони?

Науковці досліджували активність мозку мишей, адже в них система контролю апетиту схожа на людську. Вони вивчали роботу нейронів гіпоталамуса, який керує основними процесами життєдіяльності, зокрема голод. Як виявилося, ті ж нейрони, що виробляють відповідальні за відчуття насичення сполуки, також виділяють опіоїдні сполуки.

Спостерігаючи за активністю мозку мишей після їди та перед споживанням солодкого, науковці з’ясували, що ці опіоїдні сполуки активують інші нейрони в таламусі. Ці нейрони таламуса й раніше пов’язували з бажанням споживати солодке, а їх активність була в чотири рази вищою під час поїдання солодкого, ніж під час споживання звичайного корму.

Дослідники вважають, що пригнічення таких нейронів може допомогти зменшити споживання продуктів з високим вмістом цукру. Це може знайти застосування в лікуванні ожиріння, спричиненого переїданням, адже зазвичай люди споживають саме забагато солодкого.

• У мишей також знайшли нейрони, які активуються вже після споживання багатої на цукри чи жири їжі та зберігають спогади про неї. Як виявилося, спогади про таку їжу можуть змушувати мишей і, ймовірно, людей переїдати.