Британські та американські науковці дійшли висновку, що волонтерство та жертвування грошей на доброчинність пов'язані з меншим фізичним болем. Причому у випадку з донатами показник болю виявився обернено пропорційним величині грошового внеску. Результати опубліковані у Journal of Psychosomatic Research.
Волонтери у Дніпрі після російського ракетного удару. Дніпропетровська обласна державна адмiнiстрацiя / Wikimedia Commons
Чому доброчинність взялися пов'язувати з болем?
Просоціальна поведінка, яка передбачає користь для інших, а не для себе, вже давно розглядається як вагомий чинник здоров'я. Такі вчинки як пожертви, волонтерство, добре ставлення до людей і допомога пов'язують із кращим ментальним і фізичним здоров'ям. Тож вчені з Лондонського університету та Гарвардського університету вирішили зосередитися на деталях цього зв'язку і дослідили, як два різні типи просоціальної поведінки пов'язані з фізичним болем — однією з основних причин, з якими звертаються пацієнти до лікарів.
Дослідники проаналізували дані з тривалого опитування домогосподарств Великої Британії (United Kingdom Household Longitudinal Survey) про більш ніж 48 000 осіб. Вони охоплювали щорічне звітування учасників між 2011 та 2020 роками про особливості поведінки, зокрема соціальної, та наявність і інтенсивність болю.
Як добрі вчинки пов'язані з болем?
Серед досліджених людей 68 відсотків жертвували гроші на благочинність, 19 відсотків — витрачали час на волонтерство в якійсь організації, а 16 відсотків повідомили про обидва типи просоціальної поведінки. І в цих людей рівень болю загалом у будь-який час був нижчий, ніж у тих, що не мали згадану просоціальну поведінку. При цьому, що більші грошові донати робили учасники, то про менший біль повідомляли. У випадку з волонтерством час, присвячений йому, схожого зв'язку з болем не мав.
Показник болю в учасників, що займаються лише волонтерством, лише донатами або обома діяльностями, у порівнянні з людьми, що не займаються жодною. Lucía Macchia et al. / Journal of Psychosomatic Research, 2023
Побудова цього дослідження не дає змогу встановити причинно-наслідковий зв'язок, а тому не виключає, що насправді це люди з нижчим показником болю більш схильні допомагати іншим. Однак автори вважають, що тривалість спостереження за учасниками і враховування таких змінних як базовий стан їхнього здоров'я зменшують цю можливість. У будь-якому разі результати слід перевірити у наступних дослідженнях, оскільки краще розуміння факторів, що впливають на біль, може допомогти в оптимізації підходів до покращення добробуту населення.
Між тим, інше дослідження показало, що невиспані люди менш схильні робити пожертви на доброчинність.