Британські дослідники провели опитування серед власників домашніх пацюків, щоб з'ясувати, як найкраще оцінити та забезпечити добробут лабораторних пацюків. Так вони виявили, що домашні гризуни схильні демонструвати широкий репертуар поведінки, багато з яких лабораторні умови унеможливлюють. Водночас деякі види поведінки можна використати як індикатори добробуту пацюків, наприклад, частоту копання, стрибання та скреготіння зубами. Завдяки опитуванню вчені також вперше описали новий тип поведінки у пацюків, про що зазначається у статті журналу Applied Animal Behaviour Science.
Pexels
Чому вчені подумали про піддослідних пацюків?
Життя лабораторних пацюків, які є одними з найпопулярніших тварин у дослідженнях, зазвичай не можна назвати безтурботним. Та водночас буде неправдою казати, що науковцям байдужий добробут своїх підопічних. Згідно з міжнародними рекомендаціями проведення дослідів на тваринах, піддослідним має бути забезпечено гідні умови утримання та максимально можливе зменшення дискомфорту при маніпуляціях. Це обумовлено не лише потребою в гуманному ставленні до тварин, а й важливим впливом їхнього добробуту на результати дослідження. Погане самопочуття може суттєво змінювати поведінку та фізіологічні процеси в організмі тварин, що матиме наслідком проблеми з надійністю та відтворюваністю результатів експериментів.
Поки що майже всі вивчення, зосереджені на покращенні умов життя лабораторних пацюків, основані на експериментальних дослідженнях. Між тим, група вчених Бристольського університету припустила, що допомогти пацюкам в науці жити комфортнішим життям можуть власники домашніх пацюків. Ці люди щодня залучені до догляду за гризунами й ставлять собі за мету забезпечити якнайкращі умови улюбленцям, а також можуть поділитися особливостями поведінки, яку тварини в лабораторіях не демонструють або ж не помічають.
Як власники ділилися досвідом догляду за пацюками?
Науковці створили онлайн-опитувальник, призначений для власників домашніх пацюків. Він складався із 28 запитань, які стосувалися якісних та кількісних даних про взаємодії власників із улюбленцями, поведінки тварин, особливостей утримання, зокрема опису іграшок та аксесуарів, наявності інших домашніх тварин, які потенційно загрожують пацюкам, тощо. Серед запитань були, наприклад, «Які предмети наявні в клітці вашої тварини?», «Як часто ви спостерігаєте за пацюком ховання їжі?», «Чи бувають інші ваші тварини у кімнаті з пацюком?». Дослідники поширювали опитувальник соцмережами протягом трьох тижнів, залучаючи заповнити його повнолітніх жителів Великої Британії. Таким чином вони зібрали 677 повністю заповнених опитувальників, які стосуються інформації про 3 893 пацюків.
При аналізі результатів вчені спочатку перевірили, чи відбиваються у відповідях учасників добре відомі явища щодо пацюків, наприклад, вікові зміни поведінки. Так вони з'ясовували, чи можна взагалі довіряти опитуванню.
Що дало науковцям опитування?
Опитування дійсно виявило особливості поведінки пацюків, які вже раніше були відомі вченим, і які свідчать на користь валідності опитувальника. До них належить, приміром, більша грайливість та схильність лазити по клітці в молодому віці.
Пацюки демонструють дуже різноманітну поведінку, зокрема, лазіння по клітці, накопичення їжі, будування гнізда, підіймання на задні лапи, копання, біг стрибками тощо. Результати вказують, що деякі з цих поведінок можуть слугувати індикатором добробуту тварин, оскільки по-різному проявляються в залежності від умов утримання. Так, пацюки, які мали більш збагачене середовище (наприклад, велику клітку, багато іграшок, різні матеріали), яке сильніше наближене до природних умов, проявляли більше видів активності й частіше лазили, копали та будували гнізда. Це узгоджується із деякими попередніми дослідженнями, які показували, що самки лабораторних пацюків, якщо мають можливість, теж часто лазять по клітці та копають. Проте здебільшого піддослідних пацюків тримають у малих клітках, де вони не мають змоги іноді навіть встати. На думку авторів, забезпечення пацюків умовами, у яких вони зможуть проявити більший репертуар природної поведінки (наприклад, великі клітки зі збагаченим середовищем або хоча б просторі місця для ігор, де вони зможуть проводити щодня кілька годин), покращить їхнє життя.
На користь цього свідчить і те, що наявність домашніх тварин, які контактують із пацюками, спричиняв в останніх стрес, який серед іншого, проявлявся зменшенням поведінкового різноманіття. У таких умовах вони тим рідше копали, скреготали зубами, стрибали та грайливо притискали одне одного до землі, чим більшому впливу потенційного хижака піддавалися. Вчені вважають, що нестачу поведінки такого типу можна вважати індикатором стресу в пацюків, зокрема лабораторних. Крім цього, завдяки опитуванню науковці вперше описали в пацюків ще одну поведінку, яку власники пов'язують із задоволеністю гризунів — швидке випинання й втягування очей, яке часто відбувається під час скреготання зубами. На основі неї можна було б оцінювати добробут гризунів, які живуть у дуже малих клітках, тому сильно обмежені в поведінці.
Водночас автори усвідомлюють, що їхнє дослідження виявляє лише кореляції, але не причинно-наслідкові зв'язки. Вони наголошують, що необхідно провести наступні вивчення та експерименти, які дозволять ретельно оцінити обґрунтованість запропонованих ними показників добробуту пацюків.
Хоча пацюки популярні лабораторні тварини, мишей у дослідженнях, особливо біомедичних, використовують набагато частіше. Чому взагалі людські хвороби вивчають на відмінних від нас гризунах, читайте в нашому матеріалі «Про мишей і людей».