Корейські дослідники визначили, на яких комахах оптимально вирощувати паразитичний гриб кордицепс, щоб отримати з нього найбільшу кількість активної речовини кордицепіну, яка має потенціал до лікування раку. З'ясувалося, для цього підходять види із високим вмістом жиру. Хоча плодове тіло на них виростає невеликим, але концентрація кордицепіну в ньому у кількадесят разів більша ніж на комахах, на яких виростають найбільші гриби. Дослідження опубліковане в журналі Frontiers in Microbiology.
Гриб Cordyceps militaris, що проріс із комахи-жертви. Jose Ramon Pato / Wikimedia Commons
Навіщо нам гриби, які ростуть на комахах?
Медицина завдячує грибам великою кількістю лікарських препаратів, які вже використовуються в лікарській практиці або перебувають на стадії тестування. Це і різноманітні антибіотики, протигрибкові препарати, противірусні, протиракові та інші. Одним із грибів, що має значний потенціал в медицині, є кордицепс (Cordyceps). Він зазвичай паразитує на комахах, живлячися його нутром, поки не проростить плодове тіло з жертви. Деякі з них навіть пристосувалися маніпулювати поведінкою хазяїнів. Про таких паразитів ми писали у статті «Сам не свій». Основною сполукою кордицепса, на які покладають надії, є кордицепін — за свої протиракові та протизапальні властивості.
Традиційно кордецепс збирають вручну у лісі. Але гриб рідкісний, тому для масового виробництва ліків такий підхід не годиться, потрібно його вирощувати. У лабораторних умовах були не надто вдалі спроби зробити це на зерні, але все зводилося до потреби в комахах. А оскільки різні комахи мають різну поживність, то вчені з Національного університету Чхунбук та Корейського університету взялися визначити найкращий корм для лабораторного кордицепса, щоб він активно зростав і містив багато кордицепіну.
Які комахи пропонували грибу?
У дослідах вчені перевіряли ріст і вміст кордицепіну в грибі Cordyceps militaris, вирощуючи його на шести різних видах комах: личинках тутового шовкопряда (Bombyx mori), борошняному хрущаку (Tenebrio molitor), цвіркуну Gryllus bimaculatus, кониках (Caelifera), японських жуках-носорогах Allomyrina dichotoma або личинках бронзівки Protaetia brevitarsis. Усі вони є їстівними комахами і для людей.
Які комахи були найбільше до вподоби кордицепсу?
Найкраще плодове тіло розвивалося на личинках шовкопряда та борошняному хрущаку, а найгірше — на бронзівках та кониках. Утім, вміст кордицепіну не відповідав зростанню гриба. У вирощених на шовкопрядах зразках його виявилося найменше, а найбільше, точніше, у 35 разів більше — у тих, що росли на жуках-носорогах. Це свідчить про вагому роль складу тіла комах у процесі вироблення кордицепсом цінного кордицепіну.
Досліди показали, що для утворення великої кількості кордицепіну більше значення має не кількість білка в комахах-жертвах, а кількість жиру, яка виявилася найбільшою саме в жуків-носорогів. Імовірно, жир потрібний для синтезу активної речовини, що узгоджується із попереднім дослідженням, де накопиченню кордицепіну посприяло внесення рослинних олій. Вміст у комашиному жирі олеїнової кислоти найбільше корелював із кількістю кордицепіну. Тож використання комах із високим вмістом олеїнової кислоти (чого можна досягти й модифікацією комах) при вирощуванні кордицепса може допомогти у розробленні ефективних ліків на основі кордицепіну.