Психологія
Психологія

Відеоігри запідозрили у сприянні розвитку інтелекту дітей

Європейські науковці простежили за змінами показників інтелекту в дітей протягом двох років, у залежності від тривалості та типу їхнього екранного часу. З'ясувалося, що діти, які більше грають відеоігри, краще розвивають розумові здібності за тих, що схильні частіше дивитися відео або витрачати час у соціальних мережах. Посилаючися на попередні дослідження, автори вважають свої результати свідченням позитивного впливу відеоігор на розвиток дітей, про що написали в журналі Scientific Reports.

Kelly Sikkema / Unsplash

Kelly Sikkema / Unsplash

Що передувало дослідженню?

Усього кілька десятиліть тому діти проводили в основному свій вільний час за активними іграми одне з одним та розвагами на повітрі. І позитивний вплив такої діяльності на розвиток доволі добре вивчений. Але стрімкий прогрес технологій у світі дорослих не міг не позначитися на дитинстві також. Дедалі більше часу діти стали проводити за телевізором, а згодом екранами комп'ютерів та телефонів. Наприклад, американські діти віком 8-12 років витрачають по 4-6 годин на день, а підлітки й до 9, прикипівши до моніторів. Наука ще не встигла достеменно з'ясувати, як це відбивається на дитячому фізичному, соціальному та ментальному розвитку. Питання зацікавило психологів Амстердамського вільного університету, Каролінського інституту та Університету Дуйсбург-Ессен, що переросло у повноцінне дослідження.

На що звертали увагу?

Оскільки ефект екранного часу може бути дуже різностороннім, цього разу автори зосередилися на його зв'язку з інтелектом дітей. Сюди входить ефективність навчання, раціональність, розуміння складних концепцій та адаптація до нових ситуацій, які забезпечуються такими рисами як уважність, робоча пам'ять, швидкість оброблення інформації та інші. В аналіз включили різні типи екранного часу: перегляд відео на комп'ютері чи смартфоні, передач або фільмів на телевізорі, гру у відеоігри на комп'ютері, консолі чи телефоні, користування соцмережами та відеочати. Їх об'єднали в три категорії, відповідно змісту: перегляд, ігри та соціалізація.

У дослідженні взяли участь 9 855 дітей віком 9-10 років, за якими стежили протягом двох років. Вчені використали інформацію про те, скільки часу діти витрачають на вищезгадані діяльності у будні та вихідні дні, а також соціально-економічний статус та батьківську освіту. Рівень інтелекту визначали за допомогою низки когнітивних тестів на початку дослідження та через два роки.

Наскільки погано, коли діти багато сидять перед екранами?

Тестування когнітивних здібностей на початку дослідження вказало на таку тенденцію: що більше діти 9-10 років дивляться відео або передачі за екраном, то менший у них показник інтелекту, тоді як час за іграми виявився не пов'язаним із розумовими здібностями. Через два роки результати виявилися дещо інакшими. Тепер вже діяльність, спрямована на соціалізацію, не мала явного зв'язку із рівнем інтелекту. А діти, які дивилися більше за інших передачі, у середньому мали на 1,8 бала вищий показник IQ, щоправда, результат нівелювався при враховуванні освіти батьків. Натомість схильність до відеоігор мала сильніший позитивний зв'язок із інтелектом, який не зникав навіть при враховуванні супутніх змінних: учасники, які більше середнього грали, мали у середньому на 2,55 бала вищий показник IQ.

Отже, результати вказують, що діти, які найбільше грали у відеоігри, найкраще розвинули інтелект за дворічний період. Автори вважають це свідченням, що відеоігри мають позитивний вплив на когнітивний розвиток дітей, підкріплюючи думку попередніми кореляційними та експериментальними дослідженнями, які вказали на схожі результати. У них йдеться про те, що ігри покращують зорову увагу, робочу пам'ять, виконавчі функції мозку та візуально-просторові навички, які, очевидно, тренуються під час ігор. І хоча ефект невеликий, але він може мати велике значення у довгостроковій перспективі.

Водночас автори наголошують на кількох обмеженнях своєї роботи, які вказують на потребу проведення додаткових вивчень. Описані результати стосуються дітей зі Сполучених Штатів, тому можуть бути не репрезентативними для інших країн або популяцій. Крім того, самооцінювання екранного часу може бути неточним, що здатне вплинути на результати. Зрештою, вчені не розділяли відеоігри за типами та складністю, як-от мобільні ігри від ігор на консолях тощо, тоді як відомо, що їхній вплив на когніцію залежить навіть від жанру.