Christopher C. Gilbert et al / Proceedings of the Royal Society B
Палеонтологи знайшли на півночі Індії копалину віком 13 мільйонів років, яка належить найдавнішому відомому предку сучасних гібонових. Це заповнює прогалину в записі скам’янілостей мавп та надає нові важливі докази часу міграції предків гібонових до Азії з Африки. Стаття про це доступна у журналі Proceedings of the Royal Society B.
Що відомо про походження гібонових?
Незважаючи на те, що гібонові є найбільш спеціалізованою групою живих мавп з історично великим розподілом по Східній та Південно-Східній Азії, їхні скам'янілості є надзвичайно неповним. Вченим вдалося знайти лише кілька зубів, які їм належать. Вік цих копалин відноситься до середнього плейстоцену (780 тисяч — 126 тисяч років тому). Молекулярні дані вказують на те, що вони розійшлися з іншими приматами щонайменше 20 мільйонів років тому, а їхня сестринська група великих приматів представлена великою кількістю різноманітних копалин у Азії віком щонайменше 12,7 мільйонів років. Отже, викопні гібонові повинні бути присутніми в африканських та / або азійських записах скам’янілостей задовго до перших широко визнаних наразі копалин, що відносяться до пізнього міоцену (приблизно 7–9 млн. років тому).
Що знайшли вчені?
Вчені виявили нижній кутний зуб примата на ділянці, що відноситься до пізнього середнього міоцену. Цей зуб не був схожий на зуб жодного з видів, раніше знайдених у цьому районі. З моменту відкриття копалини у 2015 році вчені досліджували скам’янілість, щоб перевірити приналежність знахідки до нового виду, а також точно визначити його місце в еволюційному дереві мавп. Зуб фотографували та аналізували за допомогою комп’ютерної томографії. Також дослідники вивчали порівняльні зразки зубів живих та вимерлих мавп, щоб виділити важливі подібності та відмінності в стоматологічній анатомії. У результаті вчені прийшли до висновку, що зуб віком 13 мільйонів років належить новому предку гібонових. Таким чином, це зміщує найстаріші відомі копалини гібонів щонайменше на п'ять мільйонів років назад, надаючи нові відомості про ранні етапи їхньої еволюційної історії.