Американські вчені встановили в дослідах на тваринах та людях, що препарати, які очищують організм від постарілих клітин, також збільшують рівні α-Клото — білка, пов’язаного зі здоровим старінням та подовженою тривалістю життя, кількість якого з віком знижується. Тож антивікові ліки потенційно можуть покращити якість життя в похилому віці та загалом подовжити його тривалість, йдеться в статті журналу eBioMedicine.
Anastasiya Chervinska / Unsplash
Який взаємозв’язок між α-Клото та старінням?
α-Клото це геропротекторний білок, тобто такий, що зменшує пов'язані зі старінням негативні ефекти. У мишей відсутність α-Клото спричиняє скорочення тривалості життя, тоді як його надмірна експресія збільшує її аж на 30 відсотків. Тож зараз тривають пошуки стратегій збільшення рівня α-Клото в організмі, хоч поки що вони не надто успішні. Однією з причин невдач є все ще неповне розуміння процесів, до яких залучений α-Клото, зокрема його взаємозв’язок з таким фундаментальним механізмом як клітинне старіння.
Клітинне старіння — це процес накопичення постарілих клітин, які вже не здатні до клітинного поділу та стійкі до апоптозу (запрограмованої клітинної смерті). Воно спостерігається при багатьох хворобах, пов’язаних із віком. Але застосування сенолітиків — препаратів, які селективно вбивають постарілі клітини — призводить до збільшення тривалості здорового життя мишей та загалом діє подібно до підвищення рівню α-Клото. Натомість трансплантація постарілих клітин молодим мишам спричиняє передчасне старіння. Із цього вчені клініки Мейо припустили, що існує зворотний зв'язок між клітинним старінням та рівнем α-Клото, а це означає, що використання сенолітиків може терапевтично збільшувати рівень геропротекторного білка.
Як впливають сенолітики на рівень білка?
Експеримент проводили на трьох лініях мишей: старих мишах, молодих мишах з ожирінням (у них також накопичуються постарілі клітини) та таких, яким було трансплантовано постарілі клітини. Частині мишей перорально вводили сенолітики у комбінації дазатиніб плюс кверцетин, а контрольна група отримувала лише допоміжні речовини без активного компонента. Зрештою у мишей, яким вводили сенолітики, спостерігали збільшення рівня α-Клото у сечі, а у старих мишей рівень α-Клото підвищився також у нирках та мозку.
Рівень α-Клото під дією сенолітиків збільшився і в хворих на ідіопатичний легеневий фіброз людей. При цьому захворюванні спостерігається низький рівень α-Клото в сечі та накопичення постарілих клітин. Сечу пацієнтів, що брали участь у клінічному випробуванні сенолітиків, дослідили до та після введення препаратів та виявили, що концентрація α-Клото у них збільшилися приблизно на 30 відсотків.
Отже, своїм дослідженням автори показали, що молекули вже відомих сенолітиків можуть бути використані для підвищення рівня геропротекторного білка α-Клото в організмі мишей та людей. Структури досліджуваних молекул можуть стати основою для подальшого пошуку лікарських засобів, що подовжують тривалість здорового життя. Крім того, вимірювання α-Клото у сечі може стати індикатором ефективності лікування сенолітиками.