Японські вчені з колегами показали, що у літніх власників собак ризик набути інвалідності в найближчі роки приблизно наполовину менший, ніж у людей без собаки. Ймовірно, ефект спричинений більш активним способом життя, якого вимагає догляд за улюбленцем. Але його можна також посилити, якщо самостійно збільшити час, виділений на фізичну активність, повідомляється в журналі PLOS ONE.
Maria Chernetskaya / Unsplash
Що досліджували науковці?
Домашні улюбленці багатьма сприймаються за справжніх друзів чи навіть членів сім'ї, які можуть підтримати у важку хвилину та покращити самопочуття. Але окрім того, що вони допомагають підтримати ментальне здоров'я, дослідження свідчать, що цим вони не обмежуються. Так, наявність домашньої тварини пов'язували зі зменшенням смертності, рідшим відвідуванням лікарів та кращою здатністю дотримуватися необхідної денної активності. Можливо, останнє також може допомогти уникнути суттєвого погіршення фізичних та когнітивних можливостей у літньому віці, яке пов'язують із недостатньо активним життям. Одне з досліджень виявило, що старші люди, які були кволими, мають вчетверо вищий ризик набути інвалідності в наступні два роки, у порівнянні з тими, хто у кращій фізичній формі. Це спонукало науковців із Токійського інституту геронтології, Університету нутриціології в Каґава та Мельбурнського університету дослідити, чи справді наявність домашньої тварини, за якою потрібно активно доглядати, може убезпечити власників від інвалідності в старості.
Яким чином це з'ясовували?
Для пошуку відповідей щодо впливу тварин на фізичне здоров'я, автори скористалися частиною бази даних учасників, зібраної для більшого дослідження. Вона охоплювала інформацію про 15 500 жителів Японії віком від 65 до 84 років. Жоден із них не страждав від важких фізичних або ментальних хвороб. У 2016 році учасникам розіслали опитувальники, де попросили повідомити про їхній статус утримування домашніх тварин — котів та собак. За людьми спостерігали у середньому протягом 3,5 років, після яких визначали, у скількох із них розвинулася інвалідність. У цьому вченим допомагали дані системи медичного страхування, яка проводить оцінювання здоров'я кожного японця після 40 років. Водночас враховували такі фактори як стать, вік, розмір домогосподарства, історія госпіталізацій, активність, частота прогулянок, шкідливі звички та інші.
Як вплинули тварини на здоров'я власників?
За час спостереження інвалідність розвинулася у середньому у 17.1 відсотка учасників. Але якщо розглядати по групах, то серед тих, хто ніколи не мав собаки, частка людей із інвалідністю складала 17,7 відсотка; тих, хто в минулому мав собаку — 16,8 відсотка; тих, хто зараз був власником собаки — лише 13,1 відсотка. Подальше статистичне оброблення результатів з урахуванням супутніх факторів впливу показало, що утримання собаки пов'язане зі зменшенням ризику інвалідності в літньому віці на 46 відсотків. Натомість наявність кота із цим була не пов'язаною.
Ймовірно, результат пояснюється активнішим способом життя, якого вимагає утримання собаки. Але ризик літніх людей був ще меншим, на 56 відсотків, якщо вони, окрім вигулювання собаки, додатково виділяли час на фізичну активність. Тому автори вважають, що фахівці можуть рекомендувати людям завести собі собаку, який може стати не лише чудовим компаньйоном, але й допоможе тримати себе у формі та посприяє здоровому старінню. Однак для кращого розуміння явища, зокрема, якою мірою можна його екстраполювати й на людей інших популяцій, окрім японців, слід провести наступні дослідження.
Собаки та коти часто протиставляються одне одному, але чи справді вони такі різні? Дізнайтеся з нашого матеріалу «Ласкава кішечка та злий пес — чи навпаки?» про стереотипи щодо цих улюбленців.