Понад півстоліття заходів із захисту від забруднень довкілля ртуттю не допомогли тунцю очиститися від цієї сполуки. Хоч у повітрі концентрація ртуті зменшилася, у тунці її стільки ж, скільки було 1971 року. На думку науковців, це пов'язано із перемішуванням верхніх вод океану, де живуть риби, з нижчими водами, де ртуть ще може зберігатися. Дослідження опубліковане в Environmental Science & Technology Letters.
Тунець, що мешкає в Атлантичному океані. Oceana
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Як рахували ртуть у тунці й чи є шанси її позбутися?
Для свого дослідження науковці Тулузького університету зібрали дані з 1971 по 2022 рік про рівні ртуті у смугастому тунці (Katsuwonus pelamis) та жовтоперому тунці (Thunnus albacares), на які припадає 94 відсотки світового вилову цієї риби. За цей час вже мали дати результат заходи зі скорочення викидів ртуті в атмосферу, наприклад від видобутку корисних копалин. І дійсно, вміст ртуті у повітрі по всьому світу щороку знижується на 1-2 відсотки. Утім, як показав аналіз майже трьох тисяч зразків тунця за цей же часовий проміжок, у рибі рівні ртуті майже не коливалися.
Наприклад, у 2003 році рівень ртуті у жовтоперому тунці у Гвінейській затоці складав 0,64 мікрограма на грам сухої ваги рибини. І майже так само у 2022 році — 0,626 мікрограма на грам сухої ваги. Крім того, зміни були малопомітними, незалежно від того, звідки брали зразки тунця: з Тихого, Атлантичного чи Індійського океану. Вчені додають, що оскільки тунці рідко мігрують за межі своїх океанів, то імовірно, що вміст у них ртуті відбиває якість води у їхньому ареалі. За підрахунками дослідників, знадобиться ще 10-25 років, щоб концентрація ртуті в океані дійсно зменшилася. Тому слід докласти більше зусиль для контролю за ртуттю й іншими токсичними викидами, які можуть лишати настільки тривалий слід в екосистемах.
- Тунці цікаві не лише як маркер впливу людської діяльності на природу, а і як приклад незвичайної взаємодії тварин. Наприклад, раніше вчені виявили, що ці риби ризикують тертися об акул, щоб позбутися паразитів на шкірі.