Біологи знайшли у ссавців новий тип сполучної тканини — жирні хрящі

Біологи знайшли у ссавців новий тип сполучної тканини — жирні хрящі, які містять у своєму складі особливі клітини, ліпохондроцити. Ці клітини містять багато жирів і виступають як амортизатори, забезпечуючи еластичність і міцність хрящів. Ліпохондроцити мають спільне походження з іншими клітинами хряща та, на відміну від справжніх жирових клітин, не змінюють вміст жирів і розмір через зміну дієти. Їх відкриття може підказати способи відновлення хряща, зокрема в носі та вухах, що знайде застосування для відновлення після травм обличчя й голови. Дослідження опублікували в журналі Science.

Схематичне розташування хрящів, у яких виявили ліпохондроцити. Ramos et al. / Science, 2025

Схематичне розташування хрящів, у яких виявили ліпохондроцити. Ramos et al. / Science, 2025

Якими виявилися нові клітини?

Науковці вивчали клітини вушного хряща мишей і виявили у них ліпохондроцити. Порівняння активних і пасивних генів цих клітин з іншими хондроцитами, тобто клітинами хряща, та жировими клітинами показало, що вони значно відрізняються від обох цих типів клітин. Хоча попередники ліпохондроцитів мали схожі зі звичайними хондроцитами гени, але в процесі дозрівання ці клітини активували ферменти, що перетворюють глюкозу на жирні кислоти.

Ліпохондроцити під мікроскопом з жирними кислотами, утвореними з міченої глюкози. Ramos et al. / Science, 2025

Ліпохондроцити під мікроскопом з жирними кислотами, утвореними з міченої глюкози. Ramos et al. / Science, 2025

Як виявилося, таке створення жирних кислот з нуля замість захоплення їх з крові чи лімфи, відрізняє ліпохондроцити й від жирових клітин. Також, на відміну від жирових клітин, ліпохондроцити не мали ферментів розщеплення жирів, а вміст жирних кислот у клітинах завжди був сталим. Завдяки цьому в хрящах формувалися жирові пухирці, які сприяли їх еластичності.

Науковці також розглянули хрящові тканини інших тварин і показали, що ліпохондроцити наявні у носі, вухах і грудній клітині більшості ссавців, зокрема у вушних хрящах кажанів, які мають рухливі вуха через використання ехолокації. Дослідження на вирощених з ембріональних клітин хрящах людини показало, що деякі клітини в них також містять ліпідні включення. Таке відкриття дає краще розуміння еластичності хряща та методів її підтримки або відновлення. Воно також важливе для вирощування штучних хрящів, які можуть використати для пластичної хірургії.

Що ще відомо про жирову та хрящову тканину

🧬 Нещодавно науковці виявили, що клітини жирової тканини здатні «запам’ятовувати» свій стан під час ожиріння, зберігаючи змінену активність генів, і повертатися до цього стану навіть після схуднення.

🦠 Жирові краплини чи включення виявилися корисними не лише для запасання ресурсів, але й для захисту від бактерій — таку роль відіграють білки на їхній поверхні.

💊 Біохіміки розробили гідрогель з коротких послідовностей амінокислот і гіалуронової кислоти, який заповнює отвори у хрящах і сприяє їхньому відновленню.

👃 А боротися з руйнуванням хряща внаслідок остеоартриту науковці запропонували пересадкою носового хряща у колінний суглоб. Цю технологію випробували на тваринах і двох добровольцях.