Радіотелескоп ASKAP виявив на відстані 4 200 світлових років від Землі залишок наднової — туманність з газу і пилу, що лишилася після руйнування зорі. Вона простягнулась на 130 світлових років та є однією з найбільших та найближчих до Землі подібних структур у Чумацькому Шляху. Стаття астрономів доступна на arXiv.
Навіщо астрономи шукають залишки зір?
За підрахунками астрономів, кожні 40-50 років у Чумацькому Шляху зазнає колапсу масивна, не менш як вісім мас Сонця, зоря. Її речовину розносить по міжзоряному середовищу ударна хвиля від вибуху, утворюючи залишок наднової. За цими газопиловими структурами вчені вивчають не лише еволюцію світил, а і зоряну історію нашої Галактики. Виявити новий залишок наднової, який отримав ім'я SNR G288.8–6.3, вдалося астрономам за допомогою радіотелескопа ASKAP. Розміри залишку, а також його структура свідчать, що він утворився не менш як 13 тисяч років тому. За оцінками астрономів, залишок утворила зоря, яка викинула не менш як п'ять мас Сонця своєї речовини у ході колапсу. Крім того, її спалах надновою міг бути настільки яскравим, що його можна було б побачити навіть вдень у південній півкулі Землі.
- Часто астрономи знаходять залишки наднових, спалахи яких реєстрували ще у давнину. Наприклад, сучасні спостереження виявили, що яскрава туманність Pa 30 на відстані 10 тисяч світлових років від Сонця є залишком наднової, яка вибухнула у 1181 році — записи про неї лишили китайські астрономи 12 століття.