Поїдання пошкодженої внаслідок термічного оброблення ДНК із їжі може спричиняти небезпечні розриви ДНК у клітинах споживача. Про це свідчать результати дослідів на клітинах та мишах, проведені американськими науковцями й опубліковані в журналі ACS Central Science.
GIPHY
Як ДНК з їжі може пошкоджувати ДНК в організмі?
Приготована за високої температури їжа, особливо м'ясо, вже давно відома як чинник захворювань, зокрема цукрового діабету, серцево-судинних захворювань та раку. Ефект списували на збільшення у їжі концентрації молекул-канцерогенів та інших небезпечних речовин, які можуть пошкоджувати ДНК в клітинах споживача. Але вчені Стенфордського університету з колегами зацікавилися, чи може сама пошкоджена ДНК у їжі мати такий же негативний вплив. Під дією ферментів травної системи вона фрагментується до нуклеозидів, які здатні проникати всередину клітин. Там вони можуть залучатися до механізму повторного використання клітинних компонентів та вбудовуватися у ДНК клітини, наприклад, при виправленні її пошкоджень. Але зважаючи на те, що ДНК із їжі при термічному обробленні зазнає змін, вбудовування її фрагментів у генетичний код може порушити роботу клітин чи й посприяти їх переродженню в злоякісні.
Як визначили вплив ДНК з їжі на організм?
Перші досліди на культурах клітин підтвердили, що пошкоджені нуклеозиди залучаються до процесів відновлення ДНК, вбудовуючись у неї. Але наслідком цього часто стають серйозні дволанцюгові розриви ДНК. Вчені перевірили, чи це справедливо і щодо живих організмів, тиждень додаючи до раціону піддослідних мишей найпоширеніший у термічно обробленій їжі пошкоджений нуклеозид дезоксиуридин. Дослідивши після цього травну систему мишей, вчені дійшли висновку, що ДНК клітин тонкого кишківника цих мишей містить до 15 разів більше цього нуклеозиду, ніж клітини контрольних мишей. У них також відмітили збільшення кількості дволанцюгових розривів ДНК.
Розрахунки авторів вказують, що 100 грамів смаженого протягом 20 хвилин червоного м'яса міститимуть на 3-4 порядки більше пошкоджених нуклеозидів, ніж невеликих метаболітів, які визнані канцерогенами й мутагенами. Між тим, ДНК з картоплі, яку теж перевірили вчені, виявилася суттєво менш пошкодженою, можливо через захисний вплив крохмалю. Автори закликають до подальших перевірок їхніх результатів і вивчень того, які види пошкодженої ДНК можуть бути найшкідливішими і які продукти мітять їх найбільше. Якщо їхні дані підтвердяться, це буде ще одним доводом на користь зменшення в раціоні частки смажених та інших приготованих за високої температури продуктів.