Телескоп «Евклід» показав кільце Айнштайна — викривлене у кільце світло далекої галактики

Космічний телескоп «Евклід» зазнимкував кільце Айнштайна — ефект, який виникає у космосі, коли випромінювання від далеких галактик перетворюється на майже ідеальне світлове кільце під впливом гравітації. Цього разу «кільцем» стала галактика на відстані 4,42 мільярда світлових років від нас, а завдяки її знімку від «Евкліда» астрономи мають змогу оцінити розподіл темної матерії у галактиках і темпи розширення Всесвіту. Про роботу «Евкліда» науковці розповіли в Astronomy & Astrophysics.

Кільце Айнштайна, яке побачив телескоп. ESA / Euclid / Euclid Consortium / NASA, image processing by J.-C. Cuillandre, T. Li

Як з'явилося кільце?

Подібні тому, яке побачив «Евклід», кільця були передбачені ще теорією відносності Айнштайна, звідки це явище й отримало назву. Воно виникає як наслідок ефекту гравітаційного лінзування — викривлення світла від далеких джерел під впливом гравітації ближчих і масивніших об'єктів. У випадку галактики на знімку «Евкліда», цим близьким і масивним об'єктом стала галактика NGC 6505. Вона знаходиться на відстані 4,42 мільярда світлових років від нас та має масу майже як 136 мільярдів Сонць.

Масу NGC 6505 визначили саме за радіусом кільця, яке вона утворила — його оцінили у близько 6 800 світлових років. За ним же вдалося уточнити, що темна матерія складає до 11 відсотків всієї маси NGC 6505. Водночас кільце розповіло детальніше і про галактику, зі світла якої воно виникло. З'ясувалося, це типова галактика з раннього Всесвіту, що вже не має активного зореутворення й тому, найімовірніше, складається здебільшого зі старих зір.

• У планах «Евкліда» є спостереження ефекту гравітаційного лінзування на мільярдах галактик, щоб оцінити вміст темної матерії та енергії у Всесвіті. Як це допоможе, ми розповідали у матеріалі ««Евклід» у викривленому Всесвіті».