Представника темних сумчастих мишей, які є комахоїдними тваринами, застали за поїданням померлого самця після періоду спаровування. Науковці припускають, що такий канібалізм допомагає самкам набратися достатньої енергії для виведення потомства, тим більше, що самці у будь-якому разі гинуть після спаровування. Спостереження канібалізму описане у журналі Australian Mammalogy.
Темна сумчаста миша за канібалізмом. Elliot Bowerman
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Чому самці померли після розмноження?
Невеликі, довжиною до 30 сантиметрів, сумчасті миші (Antechinus) відомі за свою незвичну стратегію розмноження. Щороку після шлюбного періоду, який триває 1-3 тижні, самці цього роду масово помирають. Смерть настає через разючі гормональні зміни, які супроводжують спаровування з якомога більшою кількістю самок, і іноді такі акти тривають по 14 годин поспіль. У цей час у самців настільки збільшується рівень гормона стресу кортизолу та статевого гормону тестостерону, який виробляється у вкрай великих на той час сім'яниках, що це призводить до відмови внутрішніх органів і зрештою смерті. Після цього самки мають самі забезпечувати виведення потомства, і як показало спостереження науковців Квінслендського музею та їхніх колег, одним із факторів, які можуть сприяти цьому, є канібалізм.
Як виявили канібалізм?
Незвичайну поведінку помітили за представником виду темних сумчастих мишей (Antechinus mimetes mimetes), у яких саме був шлюбний період, у гірському масиві австралійського Національного парку «Нова Англія». Один із вчених звернув увагу на шурхіт у кущах і, підійшовши ближче, побачив тварину, яка тягне за собою чиєсь мертве тіло, та став записувати на відео її поведінку. Через кілька днів при вивченні кадрів науковці з'ясували, що були свідками канібалізму.
Оскільки шлюбний період темних сумчастих мишей припадає на кінець австралійської зими, коли холодно та мало їжі, то особини, які вижили, можуть переходити на доступнішу у той час поживу — померлих від сексуального виснаження самців. Мертвими родичами можуть живитися і самці, що вижили, і самки, однак останні мають мати особливу вигоду від канібалізму, потребуючи додаткову енергію на вагітність та вигодовування дитинчат.
- Серед ссавців відносно рідко спостерігається канібалізм, а тим більше поміж приматів. Однак нещодавно біологи виявили таку поведінку у білоголових капуцинів, які з'їли дитинча з чужої групи.