Хронічний психологічний стрес спричиняє передчасне виснаження оваріального резерву, погіршуючи репродуктивну функцію, показало дослідження китайських вчених на пацюках. Самки, які протягом трьох тижнів щодня піддавалися крикам, мали гірші показники фертильності, зокрема народжували менше дитинчат, ніж самки, яким вмикали нейтральні звуки. Результати опубліковані в журналі Endocrinology.
Який зв'язок між стресом та фертильністю?
Хоча стрес найчастіше сприймається як негативне явище, його вплив на організм не такий однозначний. Якщо короткотривале потрясіння може навіть посилювати стійкість організму, то затяжний, хронічний стрес порушує його нормальне функціонування (про це ми детальніше говорили у матеріалі «Бий, біжи та не хворій»). Зокрема, відомо, що постійне емоційне напруження може порушувати репродуктивну функцію. У жінок, наприклад, через спричинення гормональних збоїв, які проявляються розладами менструального циклу. Між тим, жіноча фертильність значною мірою визначається ще й станом оваріального резерву — показника кількості та якості ооцитів, що можуть розвинутися в яєчнику та сформувати нормальні, здатні до зачаття яйцеклітини. Оваріальний резерв виснажується із роками, але на нього впливають і фактори генетики та довкілля. Яка роль у цьому належить конкретно тривалому стресові, достеменно невідомо, що й спонукало вчених Шанхайського університету транспорту провести власне дослідження.
Як вивчали вплив стресу на оваріальний резерв?
Для дослідів обрали самок пацюків, але перед науковцями постала проблема правильної побудови експерименту з ними, за якого психологічний стрес буде позбавлений фізіологічного, який може спотворити результати та розуміння наслідків тривалого емоційного напруження. Вони не могли використати вже усталені способи спричинення стресу у тварин. Наприклад, порушення режиму освітлення безпосередньо впливатиме на хронобіологічні ритми, а відтак — метаболізм та гормональну регуляцію. Обмеження у їжі та воді матиме наслідком фізіологічні порушення здоров'я, а внесення в клітки пацюків нових об'єктів-стресорів може не давати достатнього тиску. Але зрештою дослідники придумали, як найкраще зімітувати психологічний стрес, властивий і людям, — змусили тварин перебувати в умовах регулярного крику.
99 самок пацюків розподілили порівну в три групи на три тижні експерименту. Протягом цього часу тваринам першої групи двічі на день по три години вмикали звуки пацючих криків з динаміку над кліткою при гучності 45-60 децибелів. Другій групі так само вмикали білий шум, що теж є стресором, хоч і слабким. Зрештою, третя група пацюків була контрольною, тому вона лише слухала нейтральні фонові звуки. Під час дослідження вчені звертали увагу на поведінку піддослідних, зокрема, чи змінюється у них бажання споживати ласощі (цукрову воду), та наскільки вони проявляють бажання плавати в басейні. Фізіологічні зміни визначали за допомогою аналізу крові на статеві гормони та гістологічного вивчення яєчників у кінці дослідження. Додатково вчені практично визначили фертильність третини самок з різних груп, давши їм змогу з 22 дня експерименту спарюватися з підтверджено фертильними самцями, після чого порівнювали кількість потомства.
Як зреагували пацюки на шум?
Попри те, що всі тварини піддавалися звуковому впливу, вони все ж по-різному зреагували на втручання. Ті, що мусили слухати крики, мали вищі показники стресу, зокрема рівні гормонів стресу, ніж інші тварини. Вони гірше набирали вагу, мали знижене бажання пити цукрову воду, а в басейні частіше перебували нерухомо, замість активного плавання. Регулярні крики спричинили у пацюків схожу на депресивну поведінку.
Зміни рівня естрадіолу у пацюків на 7, 14 та 21 день експерименту. Wenyan Xi et al. / Endocrinology, 2022
Пацюки у групі крику мали ще й помітно нижчий рівень гормону естрадіолу, хоча інші жіночі гормони відрізнялися між групами не суттєво. У них також відмітили зменшення кількості та збільшення пошкодження фолікулів у яєчниках через зростання апоптозу. У зв'язку із цим ці самки мали суттєво нижчі рівні антимюлеррового гормона, який є одним із основних показників оваріального резерву.
Рівень антимюлеррового гормону у пацюків на 7, 14 та 21 день експерименту. Wenyan Xi et al. / Endocrinology, 2022
Зниження фертильності внаслідок стресу проявився не лише під час обстежень, а й у кількості потомства, яке дали різні піддослідні. Якщо у групі криків самки народили у середньому 9,3 дитинчати, то у групі білого шуму — 13, а в групі фонових звуків — 13,9. Відмінності у фертильності збереглися навіть через десять тижнів після впливу стресорів.
Таким чином, китайські дослідники знайшли підтвердження припущенню про те, що хронічний психологічний стрес має негативний ефект на оваріальний резерв та загалом фертильність. Вони вважають, що питанню слід приділити більше уваги, дослідивши механізм виявленого взаємозв'язку.