«Співи» зір-гігантів видали їхню еволюцію

Космічний телескоп «Кеплер» підслухав «співи» зір-гігантів та виявив за ними етап еволюції світила. З'ясувалося, вібрації зір можуть «застрягати» на певній частоті, коли їхня зовнішня оболонка розширюється і починає охоплювати майже всю масу зірки. «Інтонації» цього можуть розповісти як про розмір, так і глибинні зміни у термоядерних процесах, що допоможе астрономам точніше визначати вік зірок. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.

Скупчення М67, у якому «Кеплер» послухав зорі. NASA, ESA and J. Krist (Jet Propulsion Laboratory)

Про що зорі «заспівали» телескопу?

Астрономи використали для дослідження дані частотних характеристик зір, які «Кеплер» зібрав у зоряному скупченні M67. Це скупчення, що знаходиться на відстані близько 3000 світлових років від Землі, і є ідеальним для дослідження еволюції світил, оскільки зорі в ньому мають подібний хімічний склад та утворилися майже одночасно. Телескоп зібрав детальні дані про так звані резонансні частоти — це природні звукові коливання всередині зір. У процесі еволюції зір частоти цих коливань змінюються.

Вчені виявили, що на певному етапі цей «зоряний спів» завмирає: частоти стабілізуються й перестають змінюватися, як заїжджена нотка на старій платівці. Це відбувається, коли зовнішня конвективна оболонка зорі — шар, який переносить тепло — досягає 80 відсотків від її маси. У цей момент зоря переходить на етап, де вона вже майже спалила водень у ядрі та наближається до завершення життя.

Знайдений «Кеплером» акустичний маркер допоможе астрономам точно виявляти зорі цього віку та відстежувати, як змінюється їхня структура в критичний період переходу до наступних етапів еволюції.

• Вивченням акустичних характеристик світил займається наука астросейсмологія. Раніше з її допомогою науковці точно визначили розміри нашого Сонця — 695 780 кілометрів.