Біологи вперше виявили, що сліпі земноводні протеї, які споріднені із саламандрами, можуть самостійно виходити на поверхню із підземних вод. Від них цього не очікували, оскільки тварини набули багато пристосувань, що допомагають вижити під землею, але роблять їх вразливими до хижаків на поверхні. Дотепер вважалося, що протеї на поверхню потрапляють лише через течії під час повеней. Але зараз вчені роблять висновок, що поверхня таки приваблює протей, попри енерговитратність вилазок. Результати опубліковані у журналі Ecology.
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Чому звернули увагу на протей?
Як і багато інших тварин, що пристосувалися жити в пітьмі, європейські протеї (Proteus anguinus) набули низки унікальних пристосувань, що привертають увагу біологів. За 8-20 мільйонів років, що протеї освоїли життя у водах підземних печер, вони втратили забарвлення і стали білого кольору. Також, оскільки бачити у темноті немає що, то у протей незадовго після вилуплення заростають очі, роблячи їх сліпими. Замість цього орієнтуватися їм допомагають чуття вібрацій, хімічних сполук у воді та магнітних полів. Виживанню, причому більш ніж до 100 років, сприяє і висока енергоощадливість — протеї здатні не рухатися з місця роками.
Вчені довго вважали, що через таку вузьку спеціалізацію до життя під землею протеї ніколи не покидають своїх підземних печер самостійно — на поверхні їхнє бліде тіло та відсутність зору робили б їх вразливою здобиччю. Проте нові спостереження свідчать, що можливості протей все ще недооцінювали.
Як виявили вилазки протей на поверхню?
Науковці стали спостерігати за69 надземними джерелами на півночі Італії, де водяться протеї. Зрештою, у 15 джерелах протей, іноді навіть не поодинці, вдалося застати на поверхні, попри відсутність повеней у той час, причому як уночі, так і вдень.
Під час вивчення цих тварин вчені помітили, що деякі випадково ковтали повітря, коли їх виймали з води. Через це вони не могли більше нирнути у підводні печери й плавали на поверхні. Щоб допомогти тваринам, вчені обережно масажували животи амфібіям, змушуючи їх зригнути. Однак часом разом із повітрям протеї зригували фрагменти останньої їжі, і в ній науковці помітили рештки черв'яків, що не водяться глибоко під землею. Це навело науковців на думку, що протеї виходять на поверхню для полювання.
Чому важливе відкриття вилазок протей?
Науковці відмічають, що відкриття про протей, які самостійно виходять на сушу, змушують переглянути уявлення про цих тварин. Робити вилазки на поверхню, а потім назад у печеру, яка іноді розташована на глибині десятків і сотень метрів під землею, повинно бути вкрай енерговитратно. Однак ресурси, які протеї знаходять на поверхні, імовірно, перекривають витрати. Одного разу вчені помітили у струмку личинкову форму протея, наводячи на думку, що тварини можуть і розмножуватися на поверхні.
Детальніше з'ясувати, що саме тягне протей у небезпечну подорож до поверхні, допоможуть подальші спостереження. Однак вчені кажуть, що вже зараз стає очевидною значна екологічна роль джерел, які поєднують підземне та наземне середовища.
- У горах Панами нещодавно знайшли новий вид саламандр. Він не живе під землею, однак вирізняється вогняно-червоним забарвленням.