Американські науковці показали в дослідах на мишах, що при вродженій дегенерації сітківки можливо відновити зір навіть у дорослому віці. До такого висновку вони дійшли, коли успішно покращили зір мишам із проявами амаврозу Лебера, збільшивши їм чутливість сітківки й активність зорової кори у відповідь на світло терапією синтетичним ретиноїдом. Дослідження опублікували в журналі Current Biology.
filin174 / Adobe Stock
Що це за хвороба і яка проблема з її лікуванням у дорослих?
При амаврозі Лебера, люди народжуються із дегенерацією сітківки, внаслідок чого її фоторецептори недостатньо реагують на світло, а тому погано (або взагалі ніяк) передають сигнал до мозку. Такі пацієнти є з народження незрячими або стають такими в перші місяці життя. Втрату зору у цей критичний період раннього розвитку традиційно вважають причиною того, що людина, тим паче доросла, не зможе повноцінно бачити, навіть якщо потім вдасться усунути причину сліпоти. Але нервова система людини дуже пластична, тому вчені Каліфорнійського університету в Ірвіні засумнівалися у тому, що зір неможливо повернути, якщо не зробити це в критичний період дитинства.
Як перевіряли потенціал нервової системи дорослих до поновлення зору?
Вони провели дослідження на дорослих лабораторних мишах із проявами амаврозу Лебера, у яких у відповідь на світло не виникала або ж була дуже слабкою активність зорової кори мозку. Половину з них спробували лікувати синтетичним ретиноїдом 9-цис-ретинилацетатом, який у попередніх дослідженнях вже допомагав частково відновити зір дітям з амаврозом Лебера, а ось чи діятиме і в дорослих — ще не зрозуміло. Тож тварини отримували щодня протягом одного тижня препарат ретиноїду або плацебо.
У лікованих мишей після курсу ретиноїду активація зорової кори у відповідь на світло зросла у середньому на 28 відсотків й трималася на такому рівні ще щонайменше дев'ять діб. Але ефект проявився не лише в показниках мозкової активності, а й у поведінці тварин, які ще 19-20 днів після припинення лікування демонстрували покращення зору.
Як показали наступні обстеження, за покращенням стоїть збільшення чутливості сітківки до світла та кількості й реакції нейронів у первинній зоровій корі. Таким чином, висновують автори, дорослий мозок може зберігати достатню пластичність, щоб відновити зір з допомогою ретиноїдної терапії. Та хоча результати й обнадійливі, вони поки що отримані в дослідах на мишах. А це не завжди означає, що експериментальна терапія так само спрацює на людях. Чому ж тоді її тестують на тваринах, можна дізнатися з нашого матеріалу «Про мишей і людей».