Вчені з Японії дійшли висновку, що схильність людей до осуду та покарання третіх осіб за антисоціальну поведінку є радше вродженою властивістю, а не навченою. Вони показали, що навіть восьмимісячні немовлята розпізнають акт агресії відносно інших осіб та воліють карати агресора, про що написано в журналі Nature Human Behaviour.
GIPHY
Спільною для людей різних культур та національностей є нетерпимість до ситуації, коли вони бачать, як хтось ображає іншу людину. Схильність до осуду й покарання таких осіб, які не чіпали їх особисто, але повелися антисоціально, часто називають унікальною властивістю людини. Чи є вона вродженою, або ж виникає у процесі навчання, передаючись від оточення, невідомо. Трохи ясності внесло у питання дослідження японських науковців із Університету Осаки, Жіночого університету Оцума та їхніх колег.
Вчені провели дослідження зі 120 восьмимісячними дітьми: у такому віці діти вже вміють прицільно дивитися на монітор та стежити за фігурами на ньому, але ще не залучалися до схожих дослідів. Їх спочатку знайомили із концепцією, що тривалий погляд на одну з геометричних фігур на екрані призводить до «покарання» — якщо вони достатньо довго дивитимуться на якусь із фігур, то на неї впаде скеля. Відтак дітям демонстрували взаємодії фігур, під час яких одна «ображала», штовхаючи, іншу, та стежили за їхнім поглядом — котру фігуру вони частіше карали.
Немовлята помітно частіше фіксували погляд (та спричиняли падіння каменю) на тих фігурах, які виступали агресором зі своєю антисоціальною поведінкою. Вчені провели три додаткові експерименти, які могли б дати альтернативне пояснення результатам, але зрештою найімовірнішим виявилося те, яке першочергово перевіряли: діти, які ще не вміють говорити та повноцінно комунікувати, уже схильні карати третіх осіб за антисоціальні провини. Автори вважають це свідченням того, що властивість таки є вродженою для людини, а не набутою в процесі розвитку соціальних взаємодій.