Соціологія
Соціологія

Самотність пов'язали з вищим ризиком стати безробітним

Британські науковці дійшли висновку, що самотність пов'язана з вищим ризиком бути безробітним як у теперішньому, так і в майбутньому часі. На це вказує аналіз соціальних даних більш як 16 тисяч британців працездатного віку. Тому вчені вважають, що роботодавцям слід звернути увагу та посприяти зменшенню відчуття самотності серед працівників. Дослідження оприлюднили в BMC Public Health.

João Jesus / Pexels

João Jesus / Pexels

Як самотність може бути пов'язана з роботою?

Самотність — це суб'єктивне відчуття незадоволеності потреби в соціальних зв'язках, і вона може вражати будь-кого, незалежно від віку, статі, раси, соціоекономічного статусу та індивідуальних особливостей. На відміну від соціальної ізоляції, людина може відчувати себе самотньою навіть при підтриманні спілкування з іншими людьми, якщо якість цих контактів незадовільна. І це проблема не лише особистого комфорту та задоволеності життям, а й фізичного здоров'я та добробуту. Приміром, низка досліджень показували, що при самотності змінюється робота мозкових нейронних мереж, збільшується ризик серцево-судинних хвороб, депресії та передчасної смерті, і навіть сильніше, ніж при ожирінні та малорухливості, але порівнянно з курінням та вживанням алкоголю. Опосередковане самотністю погане самопочуття має вагомий вплив на працездатність та, відповідно, економічну забезпеченість. Тим паче, що більшість людей, які називають себе одинокими, є молодими або середнього віку, чиє безробіття є сильним ударом і для них, і для економіки. Науковці з Ексетерського університету та Університету Лідса присвятили цьому питанню свій час та спробували уточнити зв'язок між самотністю та зайнятістю.

Як шукали зв'язки самотності із працевлаштуванням?

Дані для аналізу отримали із тривалого британського дослідження, спрямованого на вивчення впливу соціальних, економічних та політичних змін на добробут британців. Вчені використали інформацію, добуту шляхом опитування учасників працездатного віку (від 16 до 65 років), під час дев'ятої (2017-2019 роки) та десятої (2018-2020 роки) хвиль дослідження. Вони прагнули з'ясувати, чи має статус самотності та зайнятості під час дев'ятої хвилі вплив на ці ж показники під час десятої.

До аналізу включили дані про більш ніж 16 тисяч учасників, середній вік яких склав 44 роки, і близько 45 відсотків із яких мали вищу освіту. Окрім віку та освіти, вчені враховували можливий вплив, етнічності, сімейний стан, склад сім'ї, кількість власних дітей та регіон. За результатами опитування, у дев'ятій хвилі 37 відсотків добровольців повідомили, що принаймні іноді відчувають себе самотніми, у десятій хвилі таких було 40 відсотків.

Якими були справи з безробіттям у самотніх?

Самотні у дев'ятій хвилі люди на 16 відсоткових пунктів частіше були безробітними, тоді як у десятій хвилі — на 19,6, що вказує на зростання зв'язку із часом. Однак самотність виявилася пов'язана ще й із ризиком опинитися без роботи у майбутньому. Так, учасники, які повідомили, що відчувають самотність у будь-якій з двох хвиль, мали на 17,5 відсоткових пунктів вищу ймовірність бути безробітними у 10 хвилі, якщо порівнювати із людьми, які не відчували себе одинокими у жодній хвилі. Найбільше ефект проявлявся у тих, хто відчував тривалий дефіцит соціальних контактів, тобто протягом обох хвиль дослідження. Після одинокості, найбільший вплив ризик безробіття у майбутньому мала небіла раса, відсутність вищої освіти та щонайменше одна дитина в домогосподарстві. Цікаво, що зв'язок виявився двостороннім і може формувати замкнуте коло двох проблем: люди, які були безробітними протягом 9 та 10 хвиль, також мали вищі на 7,8 відсоткових пунктів шанси стати самотніми, у порівняні із забезпеченими роботою, причиною чого автори назвали проблеми з доходом.

Тому науковці висновують, що запобігання та усунення самотності може допомогти у розв'язанні проблеми з безробіттям, але позитивний ефект стосується і протилежного: робота може допомогти не відчувати себе одиноким. Наслідком цього може стати покращення здоров'я, якості та задоволеності життям. Вчені вважають, що роботодавцям слід знати про цей двосторонній зв'язок та враховувати його для підтримання добробуту працівників.