Кліматологи за допомогою моделювання вперше показали, що руйнування прибережної вічної мерзлоти в Арктиці, тобто її ерозія, зменшила здатність Північного Льодовитого океану поглинати вуглекислий газ з атмосфери. Щорічне збільшення атмосферного вуглецю через ерозію до 2100 року виявилося еквівалентним приблизно 10 відсоткам викидів від спалювання викопного палива автомобілями у Європі в 2021 році. Такі висновки науковці опублікували в журналі Nature Climate Change.
Pexels / Lars Bugge Aarset
Скільки вуглецю буде в атмосфері через ерозію вічної мерзлоти?
Науковці оцінили внесок руйнування арктичної вічної мерзлоти в глобальне потепління і виявили, що воно зменшить поглинання вуглекислого газу океаном на 4,6-13,2 мільйона тонн вуглецю на рік до кінця століття. Це близько 10-15 відсотків від загального поглинання вуглекислого газу внутрішнім Північним Льодовитим океаном. Інтенсивність цього процесу залежить від сценарію глобального потепління та характеристик органічних речовин, які зберігаються у ґрунті вічної мерзлоти.
Дослідники також виявили, що вплив ерозії на поглинання вуглекислого газу посилюється зі зменшенням льодового покриву, тобто глобальне потепління лише підсилює цей процес. Це підкреслює важливість врахування ерозії прибережної вічної мерзлоти в майбутніх кліматичних прогнозах та оцінках допустимого рівня викидів.
Як вічної мерзлоти стає менше
🫠 У давні часи, десь між 1,5 та 0,5 мільйонами років тому, танення вічної мерзлоти Арктики відбувалося більш активно, але вже 400 тисяч років тому мерзлота стабілізувалася і танула лише в субарктичних регіонах.
❄️ Посприяли нещодавньому таненню вічної мерзлоти на Алясці інтенсивні снігопади, які вкривають землю більш товстим шаром і спричиняють збереження тепла на її поверхні.
🦫 Неочікувано, але до танення мерзлоти причетні також бобри — внаслідок їхньої діяльності на Алясці частіше відбуваються підтоплення, які викликають руйнування вічної мерзлоти та вивільнення в атмосферу парникових газів.