Зірка, що колись пройшла поблизу Сонячної системи, могла спричинити появу нерегулярних супутників газових гігантів з ретроградними орбітами. Близько 75 відсотків цих супутників могли переміститися з зовнішніх регіонів Сонячної системи ближче до центру через її гравітаційний вплив. Це кидає виклик попереднім моделям, які вважали, що такі супутники виникли внаслідок внутрішніх процесів у системі. Результати дослідження опублікували в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Симуляція прольоту сторонньої зірки через Сонячну систему та пов'язаного з нею руху небесних тіл. Pfalzner et al. / The Astrophysical Journal Letters, 2024
Як зірка подарувала планетам нові супутники?
Юпітер і Сатурн, найбільші планети Сонячної системи, мають 95 і 146 супутників відповідно. Хоча багато з них є регулярними, тобто обертаються навколо планет у тому ж напрямку, що й самі планети, втричі більше серед них — нерегулярних. Такі супутники мають витягнуті орбіти, значний нахил до площини орбіти планети й обертаються у протилежному напрямку, тобто по ретроградних орбітах.
Попередні моделі вказували, що нерегулярні супутники могли бути захоплені гравітацією Юпітера та Сатурна під час переміщення Нептуна через Сонячну систему до його нинішнього місця. Тоді передбачалося, що ці супутники потрапили з пояса Койпера, розташованого на відстані від 30 до 50 астрономічних одиниць від Сонця. Однак нові моделювання показують, що зірка з масою трохи меншою, ніж у Сонця, могла пройти на відстані близько 110 астрономічних одиниць, тобто відстаней від Землі до Сонця, від нашої зірки. Такий проліт міг викликати гравітаційні збурення, які змінили траєкторії тисяч кам'янистих об'єктів із пояса Койпера.
За цими моделюваннями, якщо зірка пройшла під кутом 70 градусів до площини екліптики, вона могла виштовхнути з пояса Койпера приблизно сім відсотків його об'єктів. Деякі з них, завдяки гравітації Юпітера і Сатурна, були захоплені на орбіти цих планет, утворивши нерегулярні супутники. Дослідження також вказує, що зірка, яка пролетіла повз, могла викинути значну кількість об'єктів пояса Койпера за межі Сонячної системи, у міжзоряний простір.
Якими ще бувають супутники планет нашої системи
🌋 На супутнику Юпітера Іо, який і без того є найбільш вулканічно активним тілом Сонячної системи, виявили новий вулкан, який не існував під час попереднього обстеження Іо 27 років тому.
☄️ Інший супутник Юпітера, Ганімед, пережив зіткнення з величезним астероїдом, більшим за «убивцю динозаврів». Це змінило його обертання та положення відносно планети-гіганта.
🌚 А на поверхні супутника Землі, Місяця, знайшли графен — синтетичний земний матеріал з вуглецю, який на супутнику з’явився через активність давніх вулканів.