У дослідах американських вчених, проведених на мишах з ожирінням, препарат для лікування ревматоїдного артриту ауранофін покращив метаболізм, допоміг в регулюванні апетиту і контролі ваги, відновив чутливість до інсуліну, а також зменшив надмірний рівень інсуліну та стеатоз печінки. Це стало можливим завдяки концентрації препарату в білій жировій тканині і його протизапальній дії. Дослідження опубліковане в журналі Cell Metabolism.
Getty
Який зв'язок між запаленням і ожирінням?
Епідемія ожиріння сприяє збільшенню тягаря хронічних запальних захворювань, включаючи резистентність до інсуліну, цукровий діабет 2 типу, жирову хворобу печінки та серцево-судинні захворювання. Вчені вже неодноразово підтверджували зв'язок надмірної маси тіла, діабету, і запалення білої жирової тканини у людей і гризунів. Однак, протизапальні засоби не показали тривалої клінічної ефективності при діабеті.
Враховуючи зв'язок запалення білого жиру і діабету, дослідники Медичного коледжу Бейлора з колегами зайнялись пошуком протидії захворюванням, пов'язаним із ожирінням, серед уже існуючих ліків. За допомогою обчислювального скринінгу вони виявили, що схвалений FDA препарат від ревматоїдного артриту ауранофін потенційно можна перепрофілювати для лікування діабету. Ревматоїдний артрит так само супроводжується запаленням, яке спадає завдяки ауранофіну, що має протизапальні властивості. Однак раніше нічого не було відомо про те, як цей препарат може вплинути на метаболізм.
Як досліджували дію препарату на діабет?
Команда оцінила метаболічні ефекти ауранофіну на мишах із ожирінням, яких попередньо годували дієтою з високим вмістом жиру протягом 12 тижнів. Далі їм вводили препарат три дні на тиждень протягом місяця з подальшим метаболічним дослідженням. Дозування ліків було близьким до людського еквівалента Для визначення розподілу ауранофіну в тканинах використали мас-спектрометрію.
Які результати показав ауранофін?
Виявилося, що завдяки своїй гідрофобності, найбільше препарат накопичується у багатому на ліпіди середовищі білого жиру. Ліки мають протизапальну та антидіабетичну дію, які не залежать один від одного.
Лікування ауранофіном значно покращило чутливість до інсуліну і толерантність до глюкози, а також нормалізувало рівень інсуліну в крові. Завдяки цьому зменшувалися вага печінки та накопичення тригліцеридів у ній, знижувалася активність кількох метаболічних шляхів, які пов'язані з жировою хворобою печінки, а також пригнічувалася експресія генів, залучених до запасання енергії у вигляді жирів.
Препарат викликав помірне зниження маси тіла та сприяв руховій активності завдяки нормалізації рівня лептину — гормону, який регулює апетит, і рівень якого помітно підвищується при ожирінні. Лептин стимулював рухливість у мишей з ожирінням незалежно від споживання їжі та маси тіла.
Водночас вчені не виявили ніякого впливу ліків на склад тіла у худих мишей. Тести на толерантність до інсуліну та глюкози у них також не показали жодного ефекту препарату. Тобто ці дані свідчать, що для ефективності ауранофіну піддослідні мають бути з ожирінням.
Пошук нових властивостей вже схвалених препаратів — не така вже і рідкість. Ми вже писали, як протираковий препарат допоміг схуднути мишам із ожирінням та покращив їхнє метаболічне здоров'я. Крім того, ми розповідали, як завдяки пригнічуванню одного ферменту, вдалося підвищити чутливість мишей до лептину, тим самим зменшивши їхню жирову масу. А про те, як інсулін сприяє набору ваги, читайте в нашому великому матеріалі «Він робить тебе гладким. Як інсулін може сприяти ожирінню?»