Українські дослідники разом з англійськими колегами виявили підвищену концентрацію радіоактивних ізотопів стронцію та цезію у половині зразків зерна, зібраних з полів у населених пунктах Іванківського району Київської області. Крім того, три чверті зразків деревини, зібраних у тому ж районі, також містять підвищену концентрацію стронцію. Стаття про це доступна у журналі Environment International.
Як Чорнобильська катастрофа вплинула на довкілля?
У результаті вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції у 1986 році значна площа території України (понад 55 400 квадратних кілометрів) виявилася забрудненою радіонуклідами, у тому числі стронцієм-90. Цей ізотоп є одним з основних продуктів радіоактивного розпаду ядер. Близько 85% усієї кількості цього елементу вирвалося у складі частинок паливної матриці реактора — специфічної форми чорнобильських радіоактивних опадів. Ці частинки осіли переважно в 30-кілометровій зоні, що оточує ЧАЕС, яка називається Чорнобильською зоною відчуження. Території, прилеглі до цієї зони, також постраждали, хоча і меншою мірою. Попередні дослідження показали, що густина забруднення стронцієм-90 стабільно зменшується із збільшенням відстані від ЧАЕС. Найвища густина забруднення цим радіонуклідом за межами зони відчуження фіксувалася у північно-східній частині Іванківського району Київської області.
Яке дослідження провели вчені?
Дослідники Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології разом з вченими Ексетерського університету зібрали 116 зразів зерна (пшениці, жита, вівса, ячменю, тритикале) з полів у 13 населених пунктах Іванківського району в період з 2011 по 2019 роки. Територія в середньому знаходиться на відстані 50 кілометрів від ЧАЕС. Також вчені проаналізували зразки деревини (в основному сосни), зібрані у тому ж районі з 2015 по 2019 рік.
Дослідники збирають зразки деревини. Denis Sinyakov / Greenpeace
Які результати вони отримали?
Навіть через 34 роки після трагедії на Чорнобильській АЕС, високий та радіологічно значущий рівень забруднення стронцієм-90 усе ще зберігається у цьому районі. Зокрема, 45% зразків зерна містили цей ізотоп у концентраціях, що перевищують допустимий рівень споживання людиною за нормами України, і в двох випадках цей показник був більший ніж удвічі. Перевищення концентрації активності стронцію-90 та цезію-137 були виявлені майже в половині (48%) з усіх зразків зерна. Щодо деревини, то три чверті її разків містили концентрації активності стронцію-90, що перевищують українські норми для дров більше ніж у чотири рази. Попіл від хмизу, який використовується місцевими домогосподарствами у якості палива, досягає або навіть перевищує значення для низькоактивних радіоактивних відходів.
Окрім того, дослідники зазначають, що коефіцієнт перенесення стронцію-90 з ґрунту до рослин з часом підвищився. Вони пов’язують це з недостатніми контрзаходами. Беручи до уваги, що державний моніторинг товарів на вміст стронцію-90 в Україні не проводився з 2013 року, ситуація із забрудненням зерен, вирощених в Іванківському районі, на думку авторів, заслуговує на термінове розслідування. Окрім того, необхідно оцінити вплив діяльності Іванківської ТЕС на навколишнє середовище та місцевих жителів, який все ще залишається невідомим. Також автори наголошують, що необхідно відновити і достатньо фінансувати програми моніторингу довкілля та харчових продуктів.