Поширений антидепресант зменшив запалення та врятував мишей від сепсису

Поширений антидепресант флуоксетин вплинув на імунну систему та запобіг смертям мишей від сепсису — порушення роботи органів через надмірну відповідь організму на інфекцію. Раніше вважали, що така дія антидепресанту спричинена збільшенням рівня серотоніну поза нервовою системою, де він регулює імунну відповідь. Утім виявилося, що навіть без збільшення рівня серотоніну флуоксетин впливав на виділення протизапальних сполук, які захищали серце мишей від сепсису. Дослідження опублікували в журналі Science Advances.

Бактерії Staphylococcus aureus, які часто стають причиною сепсису (зафарбовані жовтим), та імунні клітини, що їх знищують (червоним). National Institute of Allergy and Infectious Diseases (NIAID)

Як антидепресанти пов’язані з сепсисом?

Більшість методів лікування інфекцій спрямовані на знищення збудника, такого як бактерія чи вірус, але у випадку сепсису надмірна імунна відповідь організму небезпечніша за саму інфекцію. У такому разі застосовують ліки, які частково пригнічують роботу імунної системи чи маскують від неї збудник хвороби.

Дослідження показали, що антидепресанти з групи інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, як флуоксетин, здатні покращувати шанси на одужання пацієнтів з ковідом і тварин із сепсисом. Утім чим саме спричинена така дія цих препаратів, досі було невідомо. Тому американські дослідники з Інституту біологічних досліджень Солка вирішили дослідити дію флуоксетину на мишах із сепсисом.

Як флуоксетин захистив мишей від сепсису?

Антидепресант флуоксетин вводили мишам як профілактичний засіб, ще до зараження бактеріями, які викликали сепсис. Частині мишей не вводили його взагалі — вони були контрольною групою. Після цього тварин заражали комбінацією кишковою паличкою (Escherichia coli) та золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus). Це поєднання бактерій обрали тому, що вони найчастіше є причиною сепсису, а також через їхню належність до двох різних груп бактерій — Грам-позитивних і Грам-негативних, — з якими борються різними типами препаратів.

Введення флуоксетину саме як профілактики збільшувало шанси на виживання у мишей із сепсисом, причому більша доза препарату давала більший захист від летального результату. Але введення препарату для лікування сепсису не мало результату. Крім збільшення шансів на виживання, введення флуоксетину профілактично полегшувало перебіг хвороби та захищало від таких проявів сепсису, як гіпотермія. У мишей, яким вводили флуоксетин, були менш вираженими пошкодження серця, нирок і печінки.

Дослідження показало, що приймання флуоксетину не збільшило рівень серотоніну поза мозком порівняно з мишами, яким цей препарат не давали. Натомість у таких мишей був підвищеним рівень протизапальної сполуки IL-10, яка й запобігала спричиненій сепсисом смерті. Це науковці підтвердили, видаливши в мишей ген, який кодував вироблення IL-10. Без нього захисна дія флуоксетину від сепсису втрачалася. Як з’ясували науковці, IL-10 запобігав накопиченню жирів у серцевій тканині та підтримував нормальне окиснення глюкози в серці. Це протидіяло потоншенню стіночок шлуночків серця та, імовірно, запобігало серцевим нападам у мишей із сепсисом.

Чи використовуватимуть антидепресант для лікування сепсису в людей?

Оскільки найефективнішим виявилося профілактичне приймання флуоксетину, можливо, цей препарат даватимуть пацієнтам з інфекціями, що можуть призвести до сепсису. Це допоможе запобігти сепсису як ускладненню лікування, яке виникає у 15 з 1000 пацієнтів. Крім того, застосування схвалених до використання антидепресантів дозволить зекономити кошти, які потрібні для створення ліків від сепсису з нуля. Утім для підтвердження їх дії потрібні подальші дослідження на більших тваринах і людях.

• А от велика доза вітаміну С змогла захистити мозок овець від сепсису вже після того, як він почав проявлятися у всьому тілі. Його дія була спричинена зниженням рівня прозапальних сполук.