Астрономи вперше підтвердили, що атомарний кисень є в атмосфері Венери на її і денному, і нічному боці. Імовірно, кисень формується на денному боці під впливом сонячного світла, а потім мігрує на нічний через циркуляцію атмосфери. Відкриття допоможе краще зрозуміти умови в атмосфері планети, щоб відтворити її історію та планувати на планету майбутні місії. Про це розповіло видання Cosmos, стаття вчених опублікована у Nature Communications.
Зображення Венери в інфрачервоному світлі, яке зробив японський апарат «Акацукі». JAXA
Що відомо про атмосферу Венери?
Попри те, що Венера схожа на Землю за розмірами і масою, вона має зовсім інакшу атмосферу. Атмосферний тиск на поверхні Венери у 92 рази більший за земний (порівняний з тиском на глибині 900 метрів під водою), а 96 відсотків її складу припадає на вуглекислий газ. Утім, вважається, що так було не завжди, і раніше клімат Венери був схожим на земний. Лише близькість до Сонця випарувала на ній океани, що наповнило атмосферу вуглекислим газом. Щоб краще зрозуміти, якою Венера була у минулому, сьогодні астрономи прицільно вивчають особливості її атмосфери. Нове відкриття про неї здійснили науковці Німецького аерокосмічного центру.
Як виявили кисень на нічному боці?
За допомогою спектрометра, встановленого на обсерваторії SOFIA, вчені провели ряд спостережень за Венерою зі стратосфери Землі, на висоті 12-14 кілометрів. За цей час дослідники змогли проаналізувати атмосферу на денному та нічному боці Венери, а також в області термінатора — лінії, що відокремлює освітлену і неосвітлену Сонцем сторони.
Виявилося, що по всій венеріанській атмосфері можна виявити атомарний кисень — сполуку, непридатну для дихання, але важливу для розуміння атмосферних процесів. На Венері, вважають вчені, атомарний кисень виникає внаслідок впливу сонячного світла на вуглекислий і чадний газ. Важливо, що кисню генерується достатньо, щоб він міг мігрувати і на нічний бік планети.
Найбільше кисню виявили на денному боці на висоті 100 кілометрів над поверхнею — на тій же висоті, де знаходиться перехідна зона між двома формами атмосферної циркуляції. Тому вчені сподіваються використати свої спостереження для оцінки повітряних мас у цій області, що допоможе планувати майбутні місії з дослідження Венери.
- Окрім вуглекислого газу, атмосфера Венери відома своїми хмарами. Нещодавно астрономи нарахували 13 гігантських хмар, які пройшли атмосферою планети за сто днів.