Плутон отримав свій найбільший супутник завдяки «поцілунку та захопленню»

Моделювання еволюції карликової планети Плутона показало, що свій найбільший супутник Харон він отримав завдяки «поцілунку та захопленню». Так науковці назвали процес, під час якого мільярди років тому Плутон та Харон зіткнулися, якийсь час оберталися навколо Сонця як єдиний об’єкт, а потім швидко розділилися, внаслідок чого супутник став гравітаційно пов'язаним із Плутоном. Він є новим поглядом на розвиток подій формування системи Плутон-Харон. Результати дослідження опублікували в журналі Nature Geoscience.

Зображення Харона (зліва вгорі) та Плутона (справа внизу), зроблені New Horizons у 2015 році. NASA / JHUAPL / SwRI

Зображення Харона (зліва вгорі) та Плутона (справа внизу), зроблені New Horizons у 2015 році. NASA / JHUAPL / SwRI

Що дізналися про формування Плутона й Харона?

Дослідники вивчали незвичайно великі розміри Харона порівняно з іншими супутниками Сонячної системи: його діаметр складає майже половину діаметра Плутона, тоді як діаметр Місяця складає лише чверть діаметра Землі, а найбільший супутник Юпітера, Ганімед, має розмір як 1/28 розміру газового гіганта. Через це науковці припустили, що Харон не відколовся від Плутона через зіткнення іншого об’єкта з цією карликовою планетою, як зазвичай утворюються супутники.

Спільний рух Плутона та Харона в моделі. Robert Melikyan, Adeene Denton

Спільний рух Плутона та Харона в моделі. Robert Melikyan, Adeene Denton

Натомість нова теорія стверджує, що щільний і міцний Харон не зміг повністю злитися з Плутоном під час зіткнення цих двох тіл. Нове моделювання їхньої взаємодії показало, що зіткнення, ймовірно, сталося за кілька десятків мільйонів років після формування Сонячної системи, тобто понад 4,5 мільярда років тому. Така подія могла створити підповерхневі океани з рідкої води всередині Плутона та Харона.

Майбутні спостереження й місії можуть підтвердити результати моделювання та існування цих підповерхневих океанів. Новий сценарій формування подвійної системи Плутон-Харон дозволяє по іншому розуміти процеси в період формування Сонячної системи та відкриває нові напрями для вивчення крижаних об'єктів у зовнішній частині Сонячної системи.

Чим ще здивував науковців Плутон

🔴 Модель червоної плями на Плутоні не дозволила науковцям підтвердити жодну з теорій її появи: ані наявність толінів, ані опромінення атмосфери космічною радіацією.

🪐 Науковці назвали Плутон і супутник Нептуна Тритон «загубленими братами». Вони вважають, що в ранній Сонячній системі ці тіла утворилися поруч, а Тритон був захоплений Нептуном під час руху планет-гігантів.

📖 Детальніше про те, чому Плутон втратив статус планети та як науковці шукають йому заміну в поясі Койпера, ми розповідали у матеріалі «Дев’ята планета».