Палеонтологи знайшли найстаріші скам’янілості пітонів віком 47 мільйонів років
Дослідники виявили повні скелети нового виду пітонів з кар’єра Месселя у Німеччині, про що вони пишуть у журналі Biology Letters. Ці змії були завдовжки близько 1 метра, а вік скам’янілостей становить 47 мільйонів років. Знахідка підтверджує, що пітони походили та розповсюдилися з давнього континента Лавразії.
Що відомо про пітонів?
Великі удави та пітони мають багато спільних рис, хоча генетичний зв’язок між ними не такий близький. Зокрема, у цих змій є особливість, що називається гіпермакростомією — широка ротова щілина, зумовлена будовою щелепи. Так як удави та пітони наразі не співіснують на Землі, вважається, що вони еволюціонували окремо: пітони у Старому світі, удави у Новому. Вчені вважають, що відсутності контактів між групами могла сприяти конкуренція, яка заважала одній групі закріпитися в регіоні, де вже проживала інша. За допомогою оцінок на основі молекулярного часу вчені встановили, що ці дві групи розійшлися у середньому крейдовому періоді. Для пояснення географічного розподілу пітонів існують дві обґрунтовані гіпотези: гондванська та лавразійська. У гондванській моделі пітони виникли на території давнього континенту Гондвана та розповсюдилися через Південну Америку та Антарктиду до Океанії, південно-східної Азії та Африки. Згідно з лавразійською моделлю, група виникла в Європі чи Азії, які були частиною давнього континента Лавразії, та розповсюдилася до Африки та Австралії.
Що аналізували вчені?
Вчені знайшли майже повністю збережені скелети пітонів довжиною близько одного метра у кар’єрі Месселя, що у Німеччині. Вік скам’янілостей становить близько 47 мільйонів років, і це найстаріші відомі рештки пітонів. Новий вид отримав назву Messelopython freyi. Він мешкав у Європі за часів еоцену та співіснував тут із примітивними удавами. Таким чином, дослідження демонструє, що пітони, скоріш за все, походять з Лавразії, а не з Гондвани, а згодом розповсюдилися до Африки, південно-східної Азії та Океанії.