Палеонтологи знайшли колючого предка сучасних молюсків віком 500 мільйонів років

Палеонтологи знайшли скам’янілість предка сучасних молюсків, який замість раковини мав подобу зовнішнього скелета з конічних мінералізованих шипів. Через це знайденого у Китаї молюска назвали Shishania aculeata, тобто шишанія колюча. Він жив у Кембрійському періоді близько 500 мільйонів років тому і, як вважають науковці, дав початок як молюскам з раковиною, так і більш рідкісним молюскам з зовнішнім скелетом, таким як хітони. Дослідження опублікували в журналі Science.

Скам’янілість давнього предка молюсків (зліва) та його шипи (справа). Zhang et al. / Science, 2024

Звідки у давнього молюска шипи?

За будовою Shishania aculeata нагадував плоского слимака, мав м’язисту ногу, за допомогою якої пересувався, та мантію, з якої росли шипи на його спині. Аналіз решток показав, що шипи утворилися не внаслідок мінералізації тіла молюска, а завдяки виділенню назовні хітину — природного полімеру, з якого складаються зовнішні скелети членистоногих. Оскільки такі шипи, склерити, притаманні також кільчастим червам, палеонтологи помістили S. aculeata на еволюційному дереві між ними та молюсками, але ближче до сучасних молюсків, ніж іншого давнього молюска — Wiwaxia.

Реконструкція зовнішності молюска. M. Cawthorne

• Раніше у нашому подкасті ми розповідали про найдавнішого відомого предка сучасних восьминогів — тварину, що жила приблизно 338 мільйонів років тому, запідозрили у наявності аж 10 щупалець, як у сучасних каракатиць і кальмарів.