Біологія
Біологія

Орангутанів повчили виготовляти кам'яні знаряддя

Німецькі та норвезькі вчені провели серію експериментів із орангутанами, у яких перевірили здатність приматів виготовляти й використовувати кам'яні знаряддя, подібно до предків людей. Хоча піддослідні не зрозуміли суті випробувань, один із самців все ж використав готовий відщеп як ріжучий інструмент для добування їжі, а одна із самок повторила дії експериментатора, який раніше демонстрував їй спосіб самостійного виготовлення кам'яного інструмента. Результати дослідження опубліковані в журналі PLOS ONE.

Луї вдаряє нуклеусом по підлозі. Alba Motes-Rodrigo et al. / PLoS ONE, 2022

Луї вдаряє нуклеусом по підлозі. Alba Motes-Rodrigo et al. / PLoS ONE, 2022

Навіщо приматів випробовувати на предмет виготовлення інструментів?

Люди обійшли інших тварин у виготовленні та використанні інструментів, але починали вони з простого. Найпоширенішими інструментами древніх гомініні (Hominini) є кам'яні знаряддя, найбільш давні з яких нараховують близько 3,3 мільйона років. Переважно це відщепи з гострими краями, що давали змогу обробляти м'ясо та добувати інші ресурси, та молоти, якими можна було відколювати відщепи або використати їх як самостійний інструмент, наприклад, щоб розколоти горіх. Щодо того, що передувало і як розвинулося вміння виготовляти кам'яні знаряддя, антропологи ще не дійшли згоди. Але є припущення, що цьому сприяла поведінка, притаманна багатьом сучасним видам приматів, коли тварина утримує один предмет і вдаряє ним об інший. Наприклад, горіхом об камінь, або, навпаки, каменем об горіх. Диких приматів ще не помічали за цільовим виготовленням таких кам'яних інструментів як відщепи, але не виключено, що лише тому, що їм цього не потрібно. Науковці з Інституту еволюційної антропології Макса Планка, Університету Тюбінгена та Університету Осло вирішили перевірити, чи все ж мають сучасні примати необхідні для виготовлення кам'яних знарядь навички.

Як перевіряли майстерність приматів?

Досліди вирішили провести на орангутанах Pongo pygmaeus, які раніше вже залучалися до подібних експериментів. Вид цікавий у плані вивчення виготовлення кам'яних знарядь, бо хоча орангутани й користуються різноманітними інструментами в природі, вони рідко є кам'яними, оскільки проводячи майже весь час на деревах, тварини рідко стикаються з камінням.

Дослідники провели вивчення на двох групах орангутанів у зоопарку Крістансанну в Норвегії та зоопарку Атерстона у Великій Британії, які ніколи не стикалися із кам'яними інструментами або іншими людськими знаряддями. З тваринами було проведено три експерименти. У першому перевіряли, чи здогадаються вони, як можна виготовити та як слід використати гострий кам'яний інструмент. Відтак надали додаткову мотивацію виготовити гостре знаряддя. Зрештою, науковці дослідили, чи зможуть орангутани навчитися виготовляти знаряддя за прикладом людини.

Як виконували завдання орангутани?

У першому досліді двом самцям орангутанів із норвезького зоопарку представили два ящики, у які помістили шматочки фруктів як ласощі. Але отримати доступ до ласощів можна було лише якщо тварина скористається гострим інструментом, наприклад, для перерізання мотузки. А його можна було отримати, якщо скористатися наданим бетонним молотом для відбивання з кам'яного нуклеуса відщепів. Також приматам надали один вже заздалегідь виготовлений людиною відщеп.

Але орангутани так і не здогадалися, що слід робити із наданими предметами. Вони не виготовили й не використали жодного відщепу для розрізання мотузки, і найбільше взаємодіяли із самими ящиками з ласощами. Однак молодий самець Луї все ж добув собі фрукти: одного разу за допомогою палиці, яку він приніс із собою, а іншого — скориставшись готовим відщепом для проколювання прозорої пластикової мембрани ящика.

Надалі вчені вирішили додатково змотивувати орангутанів виготовити інструменти. Експериментатори самі заздалегідь виготовили кілька відщепів, представили їх тваринам і запропонували обміняти їх на фрукти. Таким чином науковці хотіли надати відщепам більшої цінності, щоб у піддослідних сформувалася асоціація інструментів із винагородою. Після цього орангутанам пропонували фрукти за знаряддя, але цього разу відщепи прикріпили до нуклеусів і очікували, що примати самостійно відбиватимуть їх молотом. Піддослідні успішно обміняли відщепи на ласощі, але не за допомогою молота, а відкріпивши інструменти від нуклеуса нігтями та зубами. Утім, цього разу Луї все ж зумів виготовити три гострі інструменти в інший спосіб, коли вдаряв кам'яним нуклеусом по бетонній підлозі. Але жодного із них він не обміняв на фрукти або застосував з іншою метою.

Третій експеримент провели вже з трьома самками британського зоопарку. Тваринам представили аналогічні ящики з ласощами, як у першому експерименті, але цього разу їм спочатку провели 36 майстеркласів із виготовлення відщепів та їх застосування для добування смаколиків. Одна із самок, Моллі, при вдарянні бетонним молотом об підлогу та стіну відбила від нього шість достатньо гострих фрагментів. Але вона їх понюхала, облизала й більше не чіпала. Кілька разів Моллі також вдаряла молотом по нуклеусу. І хоча жодного відщепу відбити не вдалося, удари здійснювалися у правильне для цього місце, як було показано під час демонстрації.

Дослідження показало, що у незнайомих із кам'яними знаряддями орангутанів теж спостерігається спонтанне, а також цілеспрямоване (після демонстрації людиною) вдаряння каменями. Окрім цього, як показав випадок із Луї, орангутани розуміють, що гострі предмети можна використати як ріжучі інструменти. Отже, вони мають принаймні деякі передумови до виготовлення інструментів, які могли бути наявними ще у спільного предка орангутанів та людини. Але питання потребує подальшого вивчення, наголошують автори.

Моллі повторює дії експериментатора, вдаряючи молотом по нуклеусу. Alba Motes-Rodrigo et al. / PLoS ONE, 2022

Моллі повторює дії експериментатора, вдаряючи молотом по нуклеусу. Alba Motes-Rodrigo et al. / PLoS ONE, 2022