Комп'ютерна томографія показала, що мумія русалки з японської префектури Окаяма є не просто підробкою, але й на відміну від інших схожих мумій, які складаються з частин тіла примата та риби, є переважно виробом із паперу та бавовни, доповненим фрагментами тіла риб. Про відкриття японських вчених повідомляє видання Asahi.
Результат КТ-сканування русалки. Kurashiki University of Science and the Arts
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал! А ще у нас є ютуб 🎬
Звідки взялася ця мумія?
В деяких храмах та святилищах Японії зберігаються і шануються мумії, як вважають, русалок — міфічних істот, що мають голову людини і риб'яче тіло. За стародавніми народними повір'ями, вони мають силу зцілювати, тож майстри здавна створювали фальшиві мумії русалок, зазвичай зшиваючи верхню частину тіла мавпи із хвостом риби з наступним висушуванням.
Такою ж мавпячо-рибною вважали і 30-сантиметрову мумію з храму префектури Окаяма, яку знайшли у коробці з запискою, яка мовить, що русалку впіймали рибалки між 1736 і 1741 роками. Але цю версію довелося спростувати, коли науковці Університету науки та мистецтв Курасікі взялися дослідити мумію за допомогою аналізу ДНК та комп'ютерної томографії.
Мумія русалки з Окаями. Kurashiki University of Science and the Arts
Як же створили русалку?
Добути ДНК для генетичного аналізу вченим зрештою не вдалося. Але з'ясувалося, що русалка не має нічого спільного з приматами, окрім свого творця. Її голова, що так сильно нагадує мавпу, насправді майже повністю складається з бавовни, гіпсу та подібних матеріалів. Єдиною кісткою у ній була щелепа хижої риби.
КТ-сканування не виявило грудної клітки і хребта у русалки.
Тіло зробили переважно із паперу, тканини та бавовни і воно не мало грудної клітки або хребта. Його покрили тонкими шарами паперу та шкірою скелезубих риб, а волосся на голові та нігті на пальцях взяли від якогось ссавця. Водночас у нижній частині тіла знайшлися кістки хвоста та спинного плавника риби родини Горбаневих (Sciaenidae).
Вік русалки теж виявився фальшивим. Науковці вважають, що її створили у кінці 1880-х років, що робить її більш ніж на століття молодшою, ніж стверджувалося у записці. Однак священники храму сказали, що мумія, яка все ж зроблена із колись живих речей, залишиться для них та відвідувачів храму цінним об'єктом, який і надалі шануватимуть та оберігатимуть.