Маршрути великих морських суден часто перекриваються з маршрутами китових акул, що збільшує ризики їх зіткнення, які можуть бути фатальними для великих риб. Це пояснює, чому всупереч посиленню захисту китових акул, їхня чисельність продовжує скорочуватися. Щоб ефективно оберігати їх та інших великих морських тварин, слід ввести подальші обмеження на судноплавство, зокрема щодо максимальної швидкості на окремих ділянках, йдеться у статті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.
Китова акула. Abe Khao Lak / Wikimedia Commons
Як судна можуть шкодити китовим акулам?
Морське судноплавство залишається основним транспортом у торгівлі, на яке покладається перевезення більш як 80 відсотків товарів. Зараз морями та океанами пливуть понад 94 тисячі суден вагою більш як 100 тонн, причому у 1995 році їх ще нараховувалося 1 771. Така величезна кількість транспортних засобів, подібно до автомобілів на суші, завдає шкоди місцевим видам тварин. Негативний вплив зумовлений як забрудненням, зокрема шумовим (ми вже писали, як шум човнів перешкоджає комунікації дельфінів), так і заплутуванням у рибальські сіті та навіть безпосереднім зіткненням із численними суднами.
Зіткнення особливо загрожують великим видам, як-от китовій акулі (Rhincodon typus), яка є найбільшою із сучасних риб, сягаючи у довжину до 20 метрів. Її внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «у стані загрози». І оскільки контроль за виловом китової акули посилили, а її чисельність продовжує скорочуватися, підозрюють значний внесок у високу смертність аварій із морськими суднами. Міжнародна група вчених на чолі з біологами Морської біологічної асоціації Об'єднаного Королівства вирішила дослідити внесок цього фактора у загрозливий стан найбільших риб.
Яким чином визначали ступінь загрози від суден для акул?
До дослідження вчені підійшли ґрунтовно, взявшися глобально вивчати ризик зіткнення суден із китовими акулами. Дані для цього частково взяли з проєкту Global Shark Movement Project, у рамках якого вчені з усього світу об'єдналися досліджувати антропогенний вплив на акул, у тому числі за допомогою розміщення на плавцях тварин міток пересування. У цей аналіз включили інформацію про 348 китових акул з Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Відтак переміщення риб зіставили з інформацією про маршрути великих суден, вагою більш як 300 тонн.
Чи справді велика небезпека від судноплавства для найбільших риб?
Шляхи акул та суден дійсно часто перекривалися. На семи досліджуваних ділянках місячне просторове перекриття коливалося від 86,6 до 100 відсотків. Риби регулярно перетинали регіони, де скупчуються кораблі, зокрема північне узбережжя Західного Папуа, північно-західне узбережжя Австралії, біля тихоокеанської частини Панами, Перську затоку та північно-східне узбережжя півострову Юкатан. При цьому половину свого часу акули проводили біля поверхні води, на глибині менш як 20 метрів. Зі свого боку, кораблі регулярно пропливали попри китових акул зі швидкістю у середньому 3,84 метра в секунду, що вдесятеро перевищує швидкість риб, занурюючись у воду максимум на 14,5 метра.
Науковці зазначають у статті, що за історичними даними, китові акули не схильні уникати зіткнень із суднами, пересуваючись натомість зі звичайною швидкістю поблизу кораблів. Це наводить на думку, що китові акули справді піддаються високому ризику фатальних зіткнень із великими суднами. Власне, мітки на рибах часто переставали передавати дані саме в регіонах з високим трафіком суден. Близько 24 відсотки із них вчені не змогли пояснити можливими неполадками в роботі передавачів, тому вони схиляються до того, що тварина втрапила в аварію.
Зліва - індекс ризику зіткнення, справа - перекриття маршрутів суден та китових акул на досліджуваних ділянках. Freya C. Womersley et al. / Proceedings of the National Academy of Sciences, 2022
Автори вважають, що для зменшення ризиків для китових акул слід вжити додаткових заходів. Вони пропонують узгодити маршрути суден із маршрутами китових акул, щоб знизити ризик їх перекриття. Окрім цього, у регіонах, де час від часу скупчуються і судна, і акули, слід зменшити дозволену швидкість руху, що також зробить океан тихішим та чистішим. Зрештою, зменшення загальної кількості кораблів, що розсікають океани, принесе користь не лише морським тваринам, а й загалом довкіллю через зменшення викидів парникових газів.