Носовий спрей проти хвороби Паркінсона випробували на мишах

Британські вчені розробили прототип носового спрею з гідрогелем для доставлення ліків проти хвороби Паркінсона до мозку. Потенціал методу до застосування підтвердився в попередніх дослідженнях на мишах: введення протипаркінсонічної леводопи за допомогою гідрогелевого спрею виявилося ефективнішим за внутрішньовенне введення препарату. Результати опубліковані в журналі Advanced Science.

Diana Polekhina / Unsplash

Diana Polekhina / Unsplash

Для кого це актуально?

Хвороба Паркінсона характеризується прогресивним руйнуванням у мозку нейронів, які виробляють важливий нейромедіатор — дофамін. Щоб зменшити прояви хвороби, лікарі виписують пацієнтам із цим діагнозом ліки, що можуть поповнити нестачу дофаміну. Стандартним препаратом у таких випадках є таблетована леводопа. Речовина перетворюється у мозку в дофамін, тому дає змогу частково закрити дефіцит. Тільки проблема у тому, що з часом метаболізм пристосовується до тривалого надходження засобу й леводопа стає менш ефективною. Це вимагає підняття дози застосування препарату, що супроводжується вищим ризиком розвитку побічних ефектів, а іноді виникає потреба перейти з таблетованої форми введення ліків на ін'єкційну. Та найбільш ефективним розглядають спосіб введення протипаркінсонічних препаратів прямо в мозок. Зробити цю процедуру неінвазивною в теорії можна за допомогою носових спреїв, що продемонстрували вчені з Йоркського університету та Королівського коледжу Лондона.

Що пропонують дослідники?

Вони створили прототип такого носового спрею на основі двокомпонентного гідрогелю, усередину якого включили лікарський засіб леводопу. Особливість розробленого спрею в тому, що при впорскуванні до носа він становить собою рідину. Однак після введення швидко змінює свою структуру, перетворюючись на тонкий шар гелю, який вистилає слизову оболонку.

Суть такого підходу в тому, що через слизову оболонку носа лікарські препарати можуть повільно проникати у крихітні кровоносні судини, звідки вони доставляться безпосередньо до мозку. Так вони мають змогу уникнути метаболізму в печінці або виведення через нирки, що дає змогу зменшити дозу.

Наскільки це ефективно?

Вчені перевірили дієвість їхнього методу на лабораторних мишах, яким ліки вводили у вигляді носового спрею у рідкому вигляді або гелеподібному чи через внутрішньовенні ін'єкції. Із усіх цих методів, найефективнішим виявилося застосування гідрогелевого спрею для носа. Гідрогелевий розчин зміг доставити до мозку найбільшу кількість лікарського засобу.

Підбиваючи підсумки, автори сподіваються, що доставлення ліків за допомогою простого у використанні носового спрею може стати практичним підходом не тільки для лікування хвороби Паркінсона, а й інших нейродегенеративних захворювань, як-от хвороби Альцгеймера. Надалі вони прагнуть провести перші клінічні дослідження ефективності свого методу на людях.