Історики неправильно прочитали новелу і на 700 років повірили у швидке поширення чуми в Азії

Неправильне прочитання новели сирійського письменника XIV століття на майже 700 років переконало істориків у швидкому поширенні чуми в Азії. На основі цієї новели були створені пізніші джерела арабських і європейських істориків, які стверджували, що чума за всього 15 років дісталася з Китаю до Чорного та Середземного морів. Натомість нове дослідження свідчить про те, що ця новела була літературним твором, який не можна сприймати буквально. Дослідження опублікували в Journal of Arabic and Islamic Studies.

Фрагмент ілюстрації з новели про поширення чуми в Азії. Omar et al. / Journal of Arabic and Islamic Studies, 2025

Чому в правдивості новели засумнівалися?

Науковці досліджували новелу мамлюкського письменника Ібн аль-Варді, який був свідком епідемії чуми, званої «Чорною смертю». Цей твір належить до жанру макама — новел про подорожі шахраїв, жертвами яких стають багатії та вельможі. Герой новели Ібн аль-Варді протягом 15 років подорожував з регіонів поблизу сучасного Китаю крізь Індію, Центральну Азію та Персію аж до Єгипту та Леванту, руйнуючи все на своєму шляху. Через це історики вважали новелу описом поширення чуми в Азії.

Однак дослідники порівняли цю новелу з двома іншими творами 1348-1349 років, які також описували чуму як шахрая, що руйнував міста на своєму шляху. Усі ці твори мали спільні риси, які допомагали в художній манері описувати тогочасні труднощі. Разом зі свідченнями спалахів чуми в сирійському Дамаску у 1258 році та китайському Кайфені в 1232-1233 роках це вказало на те, що поширення чуми почалося набагато раніше. Проте твори жанру макама допоможуть краще зрозуміти, як тогочасні письменники сприймали та переживали епідемії чуми.

• А про те, як неправильний переклад призвів до того, що європейці століттями поїдали мумій, ми розповідали в матеріалі «Три способи використання мумій у господарстві».