Дослідники з Німеччини та Австрії дослідили мумію немовляти, виявлену в сімейному склепі австрійських аристократів Штархембергів. Тіло належало хлопчикові, похованому приблизно в 1550-1635 роках, який мав ознаки нестачі вітаміну D, спричиненої, найімовірніше, униканням важливого у ранньому віці сонячного світла. Детально результати обстеження викладені в журналі Frontiers in Medicine.
Скан голови мумії хлопчика. Andreas Nerlich et al. / Frontiers in Medicine, 2022
Що це за мумія?
Тіло немовляти лежало в сімейному склепі графів Штархембергів — однієї з найстаріших аристократичних родин Австрії, чиє коріння тягнеться з ХІ століття. Там спочивають численні представники родини (переважно чоловіки-первістки та їхні дружини) у прикрашених металевих трунах з написами. Але хлопчика поховали у маленькій як для нього дерев'яній труні без жодних позначок. Не зрозуміло, ким він був і чому помер у такому ранньому віці. Утім, умови середовища в склепі склалися вкрай сприятливими для природної муміфікації тіла, тож за допомогою сучасних технологій можливо з'ясувати деталі його життя. Можливістю скористалася група вчених із Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана з австрійськими й німецькими колегами.
Що дізналися про хлопчика?
Принісши тіло до лабораторії, науковці, окрім поверхневого огляду, провели комп'ютерну томографію, гістологічне вивчення та радіовуглецевий аналіз решток. Як з'ясувалося, хоча труну для дитини обрали не найдорожчу, її поховали приблизно у 1550-1635 роках у коштовному плащі з капюшоном із шовку високої якості. Це свідчить про високий соціальний статус небіжчика, а отже, його приналежність до Штархембергів. Через недостатні історичні записи про сім'ю до 1659 року, поки що неможливо сказати, кого із двадцяти потенційних дітей того часу він представляє. Але найбільша імовірність, що це Рейхард Вільгельм, онук першого похованого в оновленому склепі дорослого.
Тіло муміфікованого хлопчика зі склепу. Andreas Nerlich et al. / Frontiers in Medicine, 2022
У мумії дуже добре збереглися тканини, включно з кістками та м'якими тканинами, і вони не мали ознак травмування, що скоротило список можливих причин смерті. За довжиною та розвитком кісток вчені визначили, що дитині було близько 1-1,5 року. Її ребра були деформовані схожим чином, як при рахіті або цинзі — захворюваннях, спричинених нестачею вітаміну D або С, відповідно, і пов'язаних з недостатнім харчуванням. Утім, вивчення м'яких тканин показало, що темноволосе немовля не лише не голодувало, а й мало надмірну вагу як для дітей свого віку.
Скан скелету хлопчика із указанням деформації ребер. Andreas Nerlich et al. / Frontiers in Medicine, 2022
То від чого загинула мала дитина?
Зважаючи на те, що дитина мала ожиріння й походила з високого класу в суспільстві, малоймовірно, що вона недоотримувала вітаміну С з різноманітною їжею. Натомість вітамін D найбільшою мірою ми отримуємо не з харчових продуктів, а завдяки його синтезу в нашій шкірі під впливом сонячного світла. Цей факт схиляє авторів до думки, що хлопчик страждав від рахіту.
Andreas Nerlich et al. / Frontiers in Medicine, 2022
Відомо, що в часи його життя європейська аристократія високо цінувала блідолицість, яка відрізняла її від смуглого робочого класу, тому уникала перебування під сонячними променями. Про важливість сонця для формування і здоров'я кісток дізналися аж у ХІХ столітті, тож можливо, що хлопчика також навмисно ховали від прямих сонячних променів. Хоча у нього не помітили типових для рахіту викривлень кісток ніг, вчені припускають, це через те, що дитина ще не навантажувала їх — не ходила й не повзала.
Імовірна причина смерті дитини додатково підкріплює версію про рахіт. Сканування виявило в легенях хлопчика серйозні ушкодження, властиві запальним процесам при пневмонії — часто смертельної недуги у ті часи, до якої мають високу схильність діти з нестачею вітаміну D.
За допомогою томографії вчені нещодавно також визначили причину смерті двох чоловіків із Доколумбової Америки, тіла яких теж муміфікувалися. Їхня смерть була насильницькою і жорстокою.