Неідеальна мімікрія під мурах захистила павуків-стрибунів від богомолів

Китайські біологи встановили, що часткова мімікрія павуків-стрибунів Siler collingwoodi під мурах дозволяє їм захищатися не лише від хижаків, які уникають мурах, а й від небезпечних для них богомолів, даючи можливість маскуватися під рослинність. Про свої спостереження автори повідомляють у журналі iScience.

Павук Siler collingwoodi. Hua Zeng

Павук Siler collingwoodi. Hua Zeng

Що значить неідеальна мімікрія?

Мімікрія, або маскування зовнішнім виглядом одних організмів під інших, допомагає захищатися від хижаків. Наприклад, чимало видів павуків зовні схожі на мурах, що захищає їх від таких хижаків як оси, чиї личинки паразитують у тілах павуків. Деякі, як-от поширений у наших широтах Myrmarachne formicaria, навіть повторює поведінку мурах, рухаючи передніми ногами, ніби це антени. Між тим, поширеною серед павуків є і неідеальна мімікрія, коли павук лише частково нагадує інших істот. Щодо того, чим це обумовлено, вчені не мають однозначної відповіді, але дослідження науковців Пекінського університету свідчить, що у такий спосіб павуки можуть маскуватися одразу під кілька організмів, розширюючи захист.

Як з'ясували маскувальну роль павуків?

Дослідники зосередилися на вивченні павуків-стрибунів Siler collingwoodi. Вони рухаються подібно до мурах, однак мають дуже яскраве, нетипове для мурах забарвлення. У лабораторії з'ясувалося, що S. collingwoodi насправді імітує рух і пересування одразу кількох видів невеликих мурах з його місцевості — Crematogaster egidyi, Meranoplus bicolor та Technomyrmex sp. Це захищає їх, зокрема, від павуків, які зазвичай уникають мурах C. egidyi, але не проти поживитися іншими павуками. Між тим, яскраве забарвлення виявилося корисним для маскування під квіти від хижаків, що теж часто на них зустрічаються. Наприклад, богомоли Gonypeta brunneri не втрачають можливості поїдати будь-яких мурах, а також павуків, що під них мімікрують, однак яскравих S. collingwoodi помітити на рослинах важче, ніж темніших родичів.