Британські дослідники з'ясували, що недоношені діти гірше звикають до больових подразників, ніж народжені вчасно. Реакція цих дітей на біль не зменшується при його повторенні, поки їхній постменструальний вік не зрівняється з таким у доношених дітей, йдеться у дослідженні Current Biology.
Gigin Krishnan / Unsplash
Чому це важливо?
Звикання визначають як зменшення реакції на стимул при його повторюванні. Воно особливо корисне у випадку з такими стимулами, які викликають дискомфорт і біль, та не є небезпечними для життя або ж їх не можна уникнути. Це збереже когнітивні, фізичні й емоційні ресурси для інших, ефективніших рішень. Але оскільки частини мозку, які відповідає за сприйняття й реакцію на біль, активно розвиваються в останній триместр вагітності, то вчені Університетського коледжу Лондона припустили, що у недоношених дітей здатність адаптуватися до негативних подразників гірша, ніж у народжених вчасно. І їхнє дослідження підтвердило це.
Який експеримент вказав на гірше звикання дітей до болю?
Двадцятьом новонародженим дітям провели стандартне взяття капілярної крові з п'ятки. Однак процедуру провели двічі з інтервалом у кілька хвилин, щоб подивитися, чи відрізнятиметься друга реакція на укол від першої. При цьому половина дітей народилися передчасно, на 32-36 тижнях вагітності, семеро народилися на 37-44 тижнях вагітності й були доношеними, а ще троє — народилися передчасно, але на час дослідження їхній постменструальний вік зрівнявся з віком доношених. Відстежити зміни в реакції допомагала електроенцелографія дітей.
Як звикали діти до болю?
Діти з двох груп по-різному реагували на другий прокол. Доношені діти й ті, які досягли еквівалентного віку, вдруге проявили помітно менше мімічних реакцій і у них не так сильно збільшилася частота серцевих скорочень, ніж першого разу. Однак у недоношених дітей обидва проколи супроводжувалися схожими реакціями. Дані електроенцефалографії підкріпили ці результати. У доношених дітей мозкова активність при першому й другому проколі відрізнялася, вказуючи на пристосування до болю, однак у недоношених таких змін не відмітили.
Таким чином, вчені показали, що адаптація до болю розвивається в останні місяці внутрішньоутробного розвитку або за еквівалентний їм період після народження для недоношених дітей. Тому недоношені діти перший час не можуть повною мірою адаптуватися до больових подразників. Це робить їх вразливішими до повторюваних болючих процедур, що слід врахувати при їх перебуванні у відділенні інтенсивної терапії.