Найяскравіший за історію спостережень сплеск гамма-випромінювання спровокував збурення у верхній іоносфері Землі. Це перше відоме свідчення таких наслідків для планети, пише Європейська космічна агенція. Присвячена сплеску стаття опублікована у Nature Communications.

Супутник CSES та космічна обсерваторія Integral на художньому зображенні гамма-спалаху. ESA / ATG Europe
Про який спалах йдеться?
Одними з найенергійніших подій у Всесвіті є гамма-сплески — спалахи гамма-випромінювання різної тривалості, які виникають через злиття нейтронних зір чи колапс масивних зір. Гамма-сплеск GRB221009A зареєстрували наземні і космічні телескопи 9 жовтня 2022 року. Він тривав сім хвилин, а післясвітіння від нього, тобто залишки випромінювання — понад 10 годин. GRB221009A визнали найпотужнішим гамма-спалахом за всю історію спостережень за ними. Світло від нього йшло до Землі 1,9 мільярда років, а спровокувала спалах, імовірно, загибель масивної зорі.
Астрономам відомо, що подібні високоенергетичні події здатні впливати на іоносферу Землі — шар атмосфери на висоті від 80 до 600 кілометрів. Утім, жоден з гамма-сплесків, які реєструють майже щодня, не пов'язували зі змінами у земній іоносфері. Наслідки для неї від GRB221009A виявили астрономи Університету Л'Аквіли, які спільно з колегами проаналізували дані про GRB221009A космічних телескопів Swift, Fermi, MAXI, AGILE і INTEGRAL.
Як спалах вплинув на Землю?
Виявилося, через GRB221009A на висоті 507 кілометрів над Землею збільшилася щільність електронів та змінилося її електричне поле. Тоді як у нижній частині іоносфери, на висоті 50 кілометрів над Землею, GRB221009A посилив іонізацію, що порівняно із впливом сонячного спалаху. Відкриття вчених підтверджує, що гамма-сплески здатні впливати на земну іоносферу та навіть несуть ризик для озонового шару планети, який захищає від шкідливого ультрафіолетового випромінювання від Сонця. Тому науковці планують продовжити вивчати наслідки від GRB221009A для Землі, щоб, можливо, пояснити такими космічними подіями масові вимирання.
- У місці виникнення другого за яскравістю гамма-сплеску, GRB 230307A, телескоп «Джеймс Вебб» виявив важкі елементи. Це підтвердило, що злиття нейтронних зір постачають їх у Всесвіт.